Кукурудза на силос від А до Я: усе про гібриди та технологію

2 грудня 2020 1045 0

Силос і кукурудза віддавна були нерозривними поняттями, адже доступнішої сировини, ніж кукурудза, для заготівлі такого цінного корму годі було знайти. До всього нині існує багато сучасних гібридів кукурудзи силосного напрямку із кращою перетравністю, продуктивністю, технологічністю та стійкістю. Тож українським фермерам залишається тільки обрати свій ідеальний гібрид, відповідну технологію та виготовити відмінні корми. 

Отже, які гібриди кукурудзи тепер можна використати для виготовлення силосу та в чому їхні переваги? Як виростити хороший урожай силосної кукурудзи та який рецепт ідеального силосу для тварин? Розбираємося разом із UNIVERSEED.

Особливості кукурудзяного силосу

Кукурудза займає одне з провідних місць серед кормових рослин, адже забезпечує сільськогосподарських тварин концентрованими кормами, силосом та зеленою масою. Ця культура цінна завдяки високому вмісту в зеленій масі вуглеводів та каротину.

Силос із кукурудзи містить усі необхідні компоненти для годівлі тварин — крохмаль, сирий протеїн, білок, сирий жир тощо.  А ще такий силос має високий вміст енергії та гарну перетравність. Поживність одного кілограма силосу, заготовленого з кукурудзи в молочно-восковій і восковій стиглості при вологості 65-70%, складає 0,2-0,25 кормової одиниці та містить 12-14 г перетравного протеїну. А в 1 кг сухої речовини вміст обмінної енергії може сягати 11,5 МДж, що дозволяє порівнювати цей корм із зерном ячменю. 

Між тим, протеїн кукурудзяного зерна та крохмаль не розкладаються в рубці худоби і потрапляють до кишечника, де розщеплюються до простих сполук. Ці складові найбільше засвоюються тваринами. Відтак у корів зростає молочна продуктивність, покращується обмін речовин та збільшуються щоденні прирости у молодняку.

Читати за темою: Справа смаку: як забезпечити молочну ферму кормом

Витрати на виробництво кормів із кукурудзяного силосу нижчі у порівнянні з багаторічними травами. Тому деякі виробники як в Україні, так і за кордоном навіть відмовляються від вирощування люцерни на користь кукурудзи. Основними перевагами кукурудзяного силосу в цьому випадку є те, що процес його закладання у сховища є відносно швидким, а сам силос має більший вихід сухої речовини, енергії з гектара і стабільну якість.

Олексій Савчук, менеджер із розвитку аграрних технологій у Центральному регіоні компанії LNZ Group.

 

«Аналогів такого корму, як силосна кукурудза, фактично немає. У цьому випадку її цінність полягає не тільки у високій поживності, а й в економічній складовій. Часто жодна культура, наприклад, люцерна чи жито, не може дати такий високий вихід кормової бази з одного гектара, як силосна кукурудза», — запевняє Олексій Савчук, менеджер із розвитку аграрних технологій у Центральному регіоні компанії LNZ Group.

Гібриди кукурудзи Leafy та Leafy-Floury  

За даними Держстату, під кормовою кукурудзою у 2020 році в Україні було зайнято 217,6 тис. га, з цієї площі зібрано більше 5,3 млн т продукції. Середня врожайність цієї культури склала 24,3 т/га.

Нині багато компаній працюють над створенням високоефективних силосних гібридів із покращеними якостями. Робота над селекцією силосної кукурудзи дозволяє аграріям забезпечити стабільне виробництво кормів і продуктивність сільськогосподарських тварин. Саме завдяки науковим розробкам вітчизняні фермери можуть уже вирощувати рекордно великі врожаї силосної кукурудзи. Так, наприклад, за словами Олексія Савчука, деякі гібриди бренду UNIVERSEED здатні продукувати від 40 до 80 т/га зеленої маси при вологості 70%.

«Гарний силос починається з вибору силосного гібрида для вирощування на полі. Перевагою силосних гібридів кукурудзи є баланс між великою врожайністю та високою поживністю отриманого силосу. Такі властивості надзвичайно цінні для молочного тваринництва, оскільки сприяють підвищенню надоїв і підходять для різних типів раціону», — стверджують експерти компанії LNZ Group.  

Читайте також: Як вибрати силосний гібрид кукурудзи та гербіцидний захист — приклад ФГ «Тетяна 2011»

Компанія LNZ Group вибирає кращу генетику силосної кукурудзи з Канади та Північної Америки, випробовує їх в Україні та пропонує на українському ринку силосні гібриди типів Leafy та Leafy-Floury саме під брендом UNIVERSEED. 

Ці гібриди пройшли перевірку на відповідність вимогам щодо виготовлення корисних і поживних кормів для молочного та м’ясного тваринництва. Зараз такі гібриди вважаються окремим типом кукурудзи. Серед їхніх переваг — оптимальний баланс між ефективною клітковиною та засвоюваною масою, якісний крохмаль, що краще розщеплюється в рубці, та унікальні агрономічні властивості, що високо цінуються в молочній промисловості, як-от висока загальна врожайність і тривалі періоди жнив. 

Власне, для Leafy-гібридів є характерною більша висота у порівнянні з класичними гібридами, збільшена кількість листків на рослинах та безпосередньо над качаном, що збільшує вихід поживної маси в кормах. А от особливістю гібридів Leafy-Floury є не тільки більше листків, а й борошнистий тип зерна в качанах. Саме це дозволяє тваринам краще перетравлювати корм із використанням такої «сировини», а отже, підвищуватиме їхню молочну та м’ясну продуктивність.  

Читати також: Оцінку силосу поставить корова — Silage Workshops від LNZ Group

«Основна перевага силосних гібридів — додаткове листя: зверху качана налічується 10-12 листків. А також, на відміну від зернових, вони мають набагато ширшу листову пластинку, різниця складає 2-3 см», — відзначає менеджер з розвитку агротехнологій компанії LNZ Group в центральному регіоні Леонід Чорний.

Переваги селекції силосних гібридів кукурудзи:

  • універсальність при введенні до різних по збалансованості раціонів, тобто вони задовольняють потреби в харчуванні всіх груп ВРХ на фермі;

  • специфічні біологічні особливості, зокрема висока інтенсивність росту на початкових етапах дає можливість швидко нарощувати площу листового апарату і, як наслідок, швидше закривати поверхню ґрунту, зменшити проникність сонячних променів до поверхні, а відповідно, знизити активацію сходів бур’янів і забезпечити більше збереження вологи в ґрунті;
  • висока врожайність зеленої маси з підвищеним вмістом у ній зерна завдяки формуванню та розвитку великих качанів із великим за розміром зерном борошнистого типу, що легко розбивається при подрібненні і має кращу перетравність;
  • тривалий період придатності до збирання, адже висихання і дозрівання даних гібридів іде повільно, завдяки чому рослини довше зберігають майже ідеальний (65%) для силосу рівень вологості та 50% вологості молочного й молочно-воскового стану ядер крихкого за своїми властивостями зерна;
  • збалансованість висоти розташування качанів у Силосних гібридів UNIVERSEED забезпечує меншу ламкість стебел при сильних вітрах;
  • підвищена генетична стійкість до фузаріозів качанів і стебла зменшує накопичення в зеленій масі мікотоксинів та втрати якості кормів надалі;
  • збільшена кількість листкової маси, що значно покращує перетравність зеленої та силосної маси, а отже, забезпечує значне підвищення молочної продуктивності тварин;
  • підвищений вміст доступного крохмалю в зерні, що сприяє більшій енергетичній та кормовій цінності отриманого силосу;
  • високий рівень засвоюваності нейтрально-детергентної клітковини (NDF) і достатня кількість ефективної клітковини для стимулювання пережовування, а також розщеплення в рубці;
  • висока швидкість ферментації силосу, який можна швидко згодовувати, заощаджуючи кошти шляхом зменшення втрати сухої маси при силосуванні та зберіганні. Ці гібриди мають велике «вікно збирання» завдяки green-ефекту, коли рослини тривалий час продовжують вегетацію і залишаються зеленими.  

Але насправді якість кукурудзяного силосу прямо залежить не лише від вибраного гібрида, а й від технології вирощування (термінів сівби, густоти стояння рослин, добрив, захисту від бур’янів та хвороб тощо), термінів збору, технології заготівлі та умов зберігання.

Силосні гібриди UNIVERSEED

Лінійка силосних гібридів UNIVERSEED в Україні представлена кількома базовими гібридами з різними агрономічними характеристиками.

  • EXPG600 (ФАО 260)
    Середньоранній гібрид із зубовидним типом зерна. Має високу стійкість до фузаріозу, швидку вологовіддачу та ранній строк збирання. Рекомендований для зони достатнього зволоження. 
  • S3825 (ФАО 380)
    Середньостиглий гібрид силосного призначення із зубовидним типом зерна. Має високу початкову енергію росту, високу стійкість до фузаріозу та сажкових хвороб. Стабільний та пластичний, придатний для вирощування на легких ґрунтах, витримує перестій. Рекомендовано для всіх зон вирощування.
  • S3909 (ФАО 390)
    Середньостиглий гібрид силосного призначення. Чітке дотримання рекомендованих густот. Має добру посухостійкість, пластичність. Рекомендовано для всіх зон вирощування.
  • S4210 (ФАО 420)
    Середньопізній гібрид силосного призначення. Має високий потенціал. Рекомендовано для достатнього та нестійкого зволоження.
  • EXPG607 (ФАО 420)
    Середньопізній гібрид силосного призначення. Високий потенціал, високорослий, до 14 листів над качаном, добра посухостійкість, висока зернова продуктивність, широке вікно збирання.

«Основною перевагою цих гібридів силосної кукурудзи став більш тривалий green-ефект, коли рослини довше залишаються зеленими і повільніше витрачають вологу. Це, у свою чергу, збільшує тривалість «вікна збирання», що  дозволяє аграріям комфортно заготовляти силос протягом визначеного періоду», — каже Олексій Савчук.

Також, за словами експерта, силосні гібриди UNIVERSEED цьогоріч, попри не зовсім сприятливі погодні умови, показали більшу продуктивність закладання качанів та зерна загалом, на відміну від зернових «колег». І в багатьох господарствах подекуди збирали силосну кукурудзу… на зерно, а рослини зернових гібридів іноді були використані для силосування.

Справді, наприклад, у фермерському господарстві «Тетяна 2011», попри складні погодні умови, цьогоріч отримали урожайність силосної кукурудзи UNIVERSEED на рівні минулого року.

«Багато фермерів відмітили те, що наші гібриди показали себе порівняно краще, і тому частину вирощеної силосної кукурудзи «пустили» на зерно. А от кукурудзу, яка мала низьку врожайність, використовували для заготівлі кормів», — розповідає про досвід аграріїв експерт.

На думку Олексія Савчука, такий перерозподіл «цільового призначення» кукурудзи міг дещо вплинути на якість кормів, а отже, фермерам у цьому сезоні довелося бути більш винахідливими у період заготівлі силосу та робити все можливе, аби зберегти поживність та енергію кормів для тварин на фермах.

Отже, від вибору гібрида силосної кукурудзи фактично залежить увесь подальший процес вирощування та годівлі тварин.

Технологія вирощування силосної кукурудзи

Для того щоб отримати максимальний урожай силосної кукурудзи, варто розробити і чітко дотримуватися технологічної карти вирощування з урахуванням всіх особливостей полів, гібридів, добрив і ЗЗР.

Попередники

Для кукурудзи на силос хорошими попередниками є зернові та зернобобові культури, картопля, коренеплоди. Відносно добре почувається як монокультура, але не дуже комфортно переносить посів після соняшнику, проса, технічних культур.

Сама силосна кукурудза є добрим попередником для ярих та озимих культур.

Обробіток ґрунту

Силосна кукурудза вимагає ретельної підготовки ґрунту та його оптимальної структури для розвитку мичкуватої кореневої системи, яка проникає на 1-1,5 м вглиб. Дуже чутлива до різного роду ущільнень чи плужної підошви, які фактично обмежуватимуть рослини у волозі та поживних речовинах із більш глибоких шарів ґрунту.

Як основний обробіток з осені ідеально підійде глибоке рихлення або оранка. Зазвичай цим операціям передує лущення стерні одночасно зі збором попередників або негайно після збирання.

Якщо з осені з’являються бур’яни, то проводять одну-дві культивації з одночасним боронуванням. Після випадання опадів для збереження вологи в ґрунті і руйнування кірки поле знову-таки слід боронувати. 

Весняна передпосівна обробка ґрунту для сівби кукурудзи також включає боронування, закриття вологи, оскільки це сприяє руйнуванню сформованих пор та зупиняє процес інтенсивного випаровування вологи з нижніх горизонтів.

Сівба

Силосна кукурудза належить до теплолюбних культур, тож її варто сіяти, коли ґрунт на глибині 6-8 см досягне температури 10-12 °C. Глибина сівби варіюється від 4 до 7 см залежно від регіону та ґрунтово-кліматичних умов. Однак що більш якісно підготовлене насіннєве ложе та рівномірний висів, тим кращими будуть схожість насіння та розвиток молодих рослин. Зазвичай фермери сіють кукурудзу на початку травня.

Коли насіннєвий матеріал був оброблений захисними, поживними та стимулюючими речовинами, то допускають, що сівбу можна провести на 5-7 днів раніше, ніж для зернової кукурудзи, але за умови відповідної температури. Між іншим, розкрити потенціал майбутнього врожаю кукурудзи може технологія протруювання насіння Brilliant на основі сучасних інсектицидів та фунгіцидів від бренду DEFENDA.

Густоту сівби визначають залежно від особливостей гібридів кукурудзи. Для силосної кукурудзи надзвичайно важлива менша густота стеблостою. Так, наприклад, силосні гібриди типів Leafy і Floury-Leafy потрібно висівати з урахуванням того, щоб на момент збирання залежно від умов вологозабезпечення (у посушливих умовах, умовах нестійкого та достатнього зволоження) було 50-75 тис. рослин/га. Така густота забезпечує високий вміст зерна в зеленій масі і високу якість та поживність отриманого силосу. Але деяким господарствам вдається зібрати найбільше силосної маси при густоті сівби близько 100 тис. рослин на один гектар.

При цьому важливо пам’ятати: завдяки загущенню посівів та потужній системі живлення кількість зеленої маси кукурудзи може збільшуватися, проте одночасно може ставати менше качанів. А це негативно позначиться на поживності та перетравності силосу. Отже, планувати густоту посівів силосної кукурудзи необхідно з урахуванням виходу як зеленої маси, так і самих качанів.

Живлення

Кукурудза вимагає потужної системи живлення, яку формують відповідно до ґрунтів, виносу поживних речовин попередниками, запланованої врожайності.

Живлення силосної кукурудзи включає основне внесення добрив, припосівне і підживлення. Для старту рослин важливо вносити під основний обробіток ґрунту фосфор та калій.

Для ос­нов­но­го живлення силосної ку­ку­руд­зи ви­ко­ри­с­то­ву­ють діамо­фо­с­ку (NPK 10:26:26), нітро­а­мо­фо­с­ку (NPK 16:16:16), амо­фос (NP 12:52), суль­фо­а­мо­фос (NPS 20:20:16), су­пер­фо­с­фат та різні ви­ди ту­ко­сумішей із пе­ре­ва­жан­ням у за­гальній фор­мулі фо­с­фо­ру та калію. При посіві важливо внести трохи фосфорних добрив, а під час вегетації — виконати підживлення залежно від потреб рослин.

Догляд під час вегетації

Догляд за посівами силосної кукурудзи передбачає до-, післясходові боронування та міжрядні розпушування, включаючи підгор­тання. Вони сприяють зменшенню випаровування вологи з ґрунту, очищають поле від бур’янів, по­ліпшують фізичні властивості ґрунту. Часто самі фермери рекомендують проводити обробку зранку, коли сходи менш крихкі.

На чистих від бур’янів посівах кукурудзи на силос протягом вегетації проводять лише міжрядні розпушення просапними. Міжрядні обробітки виконують орієнтовно з інтервалом 15-20 днів, а глибину розпушення варіюють від 6 до 12 см.

Захист від бур’янів, шкідників, хвороб

При вирощуванні кукурудзи на силос агрохімію використовують вкрай обережно, оскільки її норми внесення можуть вплинути на вміст токсинів у силосній масі. Але якщо фермер таки приймає рішення про застосування пестицидів, то краще використовувати їх тільки в до- та післясходовий періоди. Для цього цілком підходять комбінації препаратів бренду Defenda.

Важливо, що посіви кукурудзи мають бути очищенні від бур’янів до фази 5 листків, аби забезпечити оптимальні умови закладки качанів, а відповідно, сприяти отриманню більшої кількості зерна в силосній масі. Гербіциди суцільної дії вносять після того, як пройшов збір попередньої культури. У період вегетації кукурудзи іноді використовують гербіциди для боротьби з широколистими бур'янами. 

А от коли мова йде про захист від хвороб, то найбільш вдалим рішенням будуть стійкі до типових хвороб гібриди та протруювання насіння.

Інсектициди теж застосовують за потреби і при умові, що це не зашкодить майбутньому силосу та тваринам.

Збирання силосної кукурудзи

Урожай силосної кукурудзи формується за 75-180 днів. Ідеальним періодом для збору є фаза молочно-воскової та воскової стиглості при вологості 65-70%. Фаза розвитку, при якій вміст сухої речовини в зрізаній рослині становить від 30% до 35%, буде оптимальною для збору врожаю і якості силосу. Але з досвіду багатьох аграріїв важливо під час вирощування цієї культури для силосування збирати її чітко у потрібній фазі стиглості  — тож часто одночасно на полях сіють 2-3 гібриди з різними періодами вегетації.

 

При косінні кукурудзи є можливість за допомогою висоти зрізу впливати на такі показники, як вміст крохмалю в силосній масі, кількість лігніну, перетравність органічної речовини, вміст сухої речовини.

Для оптимальної якості майбутніх кормів силосні комбайни мають забезпечити подрібнену масу з дов­жиною відрізків 2-3 см для молочно-воскової стиглості та 7-8 мм для воскової.

Висота зрізу залежатиме від обраного гібрида та фази збирання. Експерти рекомендують виконувати зріз на висоті не менше 40 см або на висоті останнього сухого листка.

Під час збору врожаю за потреби можна застосовувати консерванти (закваски) для силосу.

Рекомендації щодо заготівлі кукурудзяного силосу

Існує кілька варіантів, як заготовити силос: закладка в курган, у силосну яму і в полімерні рукави.

Якщо фермер обирає силосування в кургані, то, за даними експертів Silage Workshop 2020 (Силосний Воркшоп), цілком має бути готовим втратити близько 15-20% силосної маси. Для силосної ями цей показник варіюється в межах 3%. 

Крім того, втрати вже сухої речовини (СР) в силосних ямах можуть сягати 25%, а у випадку використання рукавів — 1-8%.

  • Комбайн повинен бути повністю готовим до збору: у ньому мають бути належним чином виставлені та наточені ножі, корнкрекер — у відмінному робочому стані, а аплікатор для силосної закваски — рівномірно розпиляти рідину по всій зеленій масі.
  • Оптимальна швидкість руху комбайна — 10-12 км/год.
    Потік скошеної зелені має бути безперервним, оскільки під час заготівлі надзвичайно важливо робити все швидко і без жодних втрат.
  • Якісний силос можна отримати тільки при наявності злагодженої команди, члени якої чітко розуміють усі алгоритми та виконують конкретні задачі у процесі заготівлі кормів.
  • Процес силосування в ямі має бути контрольованим постійно. На силосній траншеї та на полі мають бути мінімум два спеціалісти, які постійно керуватимуть, координуватимуть усі робочі процеси і відповідатимуть за їхню результативність.
  • Силосування кукурудзяної маси в траншеї починають із закладки «подушки» з соломи товщиною 20-30 см. Це роблять для того, аби весь сік, що стікатиме з силосу, міг абсорбуватися цією соломою і залишатися в траншеї.
  • На початку трамбування розгортають бокову плівку на стінках траншеї, яка попередить зсування силосу по боках. Рекомендована товщина бокової плівки складає близько 160 мікрон. По периметру траншеї варто залишити не менше 3 м цієї плівки.
  • Потрібно контролювати стан, якість, структуру зеленої маси протягом усього процесу силосування. Волога має бути на рівні приблизно 65% (±5%).

«Якщо в зеленій масі є цілі зерна, то це означає, що корнкрекер працює неправильно і це негайно треба виправити», — зазначив експерт у галузі тваринництва Михайло Травецький під час одного з цьогорічних Silage Workshop.

Михайло Травецький, експерт у галузі тваринництва

  • Особливу увагу такі спеціалісти мають приділяти вологості зеленої маси, швидкості її подачі, а також правильності розгортання у траншеї. Висота розрівнюваної маси не повинна перевищувати 30 см.
  • Трамбування зеленої маси зазвичай проводять важкою технікою. Оптимальну вагу машини для цього можна легко порахувати: об’єм завезеної маси за 1 год : 3 = 10-14 т.
  • Зелену масу з фінального укосу можна трамбувати в траншеї всього кілька годин, а не всю ніч ;)
  • Процес укривання силосної маси треба починати відразу після з’їзду техніки з траншеї.
  • Після трамбування траншею укривають першою плівкою завтовшки близько 40 мікрон та герметично закривають всю масу боковою плівкою. Далі укладають другу плівку товщиною 120 мікрон, котра захищатиме силос від ультрафіолету та механічних пошкоджень. За потреби траншею можна вкрити також захисною сіткою.
  • Важливо зафіксувати укриваючі плівки на траншеї за допомогою автомобільних чи тракторних шин.

Отже, технологія вирощування силосних гібридів кукурудзи майже не відрізняється від інших, однак саме завдяки розробкам селекційних компаній у напрямку створення «спеціальної» кормової кукурудзи було зроблено багато корисних речей як для самих фермерів, так і для тварин. Найважливіше в цьому випадку — використати потенціал силосних гібридів у полі на максимум та дотриматися всіх базових порад щодо заготівлі якісного, смачного і поживного кукурудзяного силосу.

© Катя Капустіна, Kurkul.com, 2020.

Виконано за допомогою Disqus