Коли зміни клімату провокують наступ на сади та ягідники нових видів шкідників, збудників хвороб і бур’янів, а вимоги імпортерів до с/г продукції жорсткішають щороку, лише науковий підхід щодо вирощування плодів і ягід може врятувати ситуацію, допоможе значно підвищити врожайність насаджень і забезпечити населення країни цими корисними продуктами харчування з безпекою для здоров’я.
Kurkul.com звернувся за експертною думкою щодо інтегрованого захисту плодових культур до Юрія Яновського, професора кафедри захисту та карантину рослин Уманського національного університету садівництва, доктора сільськогосподарських наук. Адже він вже майже півстоліття зайнятий у галузі садівництва і знає багато чого про захист плодових культур від шкідників, збудників хвороб і бур’янів. Наукові розробки Юрія Яновського регулярно впроваджуються у виробництво, а книги за його авторством стають настільними посібниками багатьох садівників.
Юрій Яновський: У першу чергу, Україна є індустріально-аграрною країною. Досить вагому частину нашого експорту складає сільсь-когосподарська продукція. Все голосніше Україна заявляє про себе на міжнародному ринку збуту фруктів і ягід. Тогорічний врожай українських яблук сягнув близько 1,2 млн т. З них було експортовано 20 тис. т (найбільше до Білорусі, ОАЕ та Австрії).
Юрій Яновський: В Україні є всі передумови для розвитку садівництва, отримання якісної продукції плодових культур і високих показників урожайності, зокрема яблук.
Читати за темою: Олег Рудницький: Я власноруч посадив більше тисячі дерев
За рекомендацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, середньорічна норма споживання яблук на одну людину складає близько 50 кг. В Україні, на жаль, цей показник не перевищує 30 кг. Питання якості та безпеки продукції — найбільш контроверсійне.
Саме культура харчування та позиція плодового меню дуже важливі для здоров’я нації. Без плодів зерняткових, кісточкових, горіхоплідних культур і ягід не повинен обходитися жоден стіл. Щоб розвинути потенціал вітчизняного садівництва, задовольнивши продукцією високих стандартів як внутрішній, так і зовнішній ринки, вкрай важливо імплементувати у господарську діяльність з виробництва фруктів сучасні наукові знання щодо захисту плодових насаджень від шкідливих об’єктів.
Кожен фермер має обов’язково дотримуватися правил своєчасного і правильного використання засобів, що обмежують вплив шкідливих чинників на кшталт збудників хвороб, шкідників і бур’янів. У цьому питанні необхідна системність та реалізація інтегрованого захисту, поєднання різних заходів і методів для зниження впливу шкідливих організмів на рослини.
Юрій Яновський: Я певен, що садівництвом, по-перше, мають займатися фанати, які люблять сад. По-друге, ці фанати повинні бути освіченими спеціалістами. Так, у Європі садівниками можуть працювати лише фермери з вищою освітою. Щоб вирощувати плодову продукцію, потрібно мати фах у цілому комплексі дисциплін, зокрема біології, хімії, філософії, математиці, фізиці, особливо фармакології, що дозволить грунтовно розумітися на характеристиках пестицидів, особливостях їх застосування, знати про сумісність з добривами та іншими агрохімікатами.
Читати також: Богдан Павлій: Щоб якісно займатися вином і виноградом, треба бути фанатиком
Реалії вимагають від аграріїв більше рішучих, зважених дій, спрямованих на отримання високих та стабільних врожаїв шляхом компетентного використання засобів захисту рослин. Нещодавно я написав та видав книгу «Програма захисту плодових культур». В ній містяться детальні рекомендації щодо комплексу агротехнічних, біологічних та хімічних ЗЗР проти основних шкідників, лишайників, збудників хвороб і бур'янів. В цій праці я також наводжу найбільш ефективні, екологічні та економічні заходи, пояснюю правила їхнього застосування в умовах сьогодення вітчизняного садівництва.
У нашому регіоні наразі налічується близько 300 видів різноманітних шкідливих організмів. Для ефективного зниження їх чисельності важливо знати особливості їхньої біології та умови проведення захисних заходів, механізми дії сучасних пестицидів.
Юрій Яновський: Органічне садівництво — це досить модно. Але варто збагнути, що «органіка» є не тільки дорогим задоволенням, але і викликає до себе ряд важливих питань. У зв’язку з глобальними змінами клімату ми стаємо свідками екстремальних природних явищ, коли за добу випадає місячна норма дощу, чи за дві-три доби температура повітря зростає від 17-20 °C до 35-38 °C, що може тривати впродовж 10-15 діб.
Варто додати, що середньодобова температура повітря впродовж вегетації за останні 5 років піднялась на 1,1 °C. Відповідно, змінюється перелік та рейтинг шкідливих об’єктів агроценозу садів та ягідників.
Читати ще: Олег Науменко: Дивує, що виробники конвенційної лохини не можуть побити наш рекорд
Найстрашніше для садівників те, що в насадженнях постійно змінюється видовий склад збудників хвороб, шкідників, бур’янів. Як приклад, раніше від коричневого мармурового клопа потерпали більшою мірою садоводи Швейцарії та Франції. Донедавна цього шкідника, що є досить небезпечним для рослини протягом усіх фаз її розвитку, в Україні не було. Він з’явився три роки тому. Тепер і нам доведеться мати справу з цим об’єктом, проти якого вкрай важко проводити захисні заходи.
Крім цього, з'являються інші хвороби: бактеріальний опік плодових, альтернаріоз, шарка слив, фітоплазми тощо. Перелік небезпечних об’єктів стрімко поповнюється. Садівникам треба оптимізувати підходи до захисту насаджень.
Загалом, органічне виробництво має майбутнє, особливо в ягідництві. Це означає використання у садах і ягідниках більш стійких до шкідливих видів нових сортів рослин, широке застосування біологічних, механічних, фізичних, інших методів обмеження їх шкідливості, що, звісно, призведе до подорожчання виробництва продукції, і, можливо, зниження її товарної якості. Звичайно, це буде відмова від синтезованих хімічних сполук, хоча залишаються у використанні хімічні неорганічні препарати на основі міді, заліза, сірки.
Юрій Яновський: Насамперед на безпеку споживання плодів і ягід впливає якість препаратів для їх захисту від шкідливих об’єктів. У сусідній Польщі, приміром, за місяць до збирання врожаю уповноважені органи обов’язково проводять експертизу продукції саду та ягідників. Польські фермери самі платять гроші за проведення відповідних аналізів. Експерти прискіпливо перевіряють системи захисту промислових насаджень, наявність слідів препаратів, що виключені зі списку дозволених. У випадку порушення норм на виробників плодової продукції чекають значні штрафи та покарання.
Читати за темою: Сучасні системи формування яблуні в інтенсивному саду
У нас часто спостерігається інша картина. Люди несвідомо або свідомо застосовують у цих насадженнях заборонені препарати. Також вельми розповсюдженою є помилка садівників, коли вони вносять ЗЗР невчасно чи користуються підробленими препаратами. Актуальність проблеми помножується через наслідки зміни клімату. Як я казав раніше, за останній час відчутно змінився сегмент шкідливих об’єктів. Змінюються підходи до ефективного зниження їх чисельності, змінюється асортимент пестицидів. І треба постійно тримати руку на пульсі.
Юрій Яновський: Один старий біолог колись казав, що шкідника як об’єкт знищити можна, а ось як вид — ніколи. Річ у тім, що йде зміна чисельності популяцій, тобто чисельності тих чи інших видів. Вона то наростає, то зменшується з часом. Наприклад, зелена яблунева попелиця, що завдавала значних збитків років 25 тому. Згодом її чисельність в насадженнях зменшилась. Але в останні роки цей вид почав нарощувати свою популяцію.
До неї в саду доєдналися кров’яна та інші види попелиць, коричневий мармуровий клоп. Проти цієї компанії шкідників існують ефективні хімічні препарати. Проте в Європі вони заборонені наразі. У нас ті самі інсектициди дозволені, але через недотримання строків проведення захисту насаджень, незнання норм внесення або нехтування ними часто результат проведених обприскувань є малоефективним.
Скільки існує людство, мабуть, стільки ж існує проблема парші яблуні в насадженнях. Ця хвороба істотно знижує якість і врожай яблук.
Читати також: Інна Семерог: Вирощувати фрукти — це романтика
Варто зазначити, що за останні 20 років з’явилося близько 20 нових рас збудника парші, збільшується число поколінь впродовж вегетації, що потребує застосування препаратів із новими діючими речовинами та уточнення стратегії захисту насаджень від цієї хвороби.
З польовими культурами трохи простіше: щоб виростити пшеницю, треба витратити 7-8 місяців і отримати високий врожай. На відміну від польових культур, сад чи ягідники є багаторічною сукупністю живих організмів, як рослин, так і шкідливих об’єктів. І якщо ми у поточному році випустимо з-під контролю чисельність тих чи інших шкідливих організмів, то шкодуватимемо не тільки зараз, але й у майбутньому. Так, у випадку, якщо зайці погризуть стовбур дерева, воно буде довго хворіти, а це істотно впливатиме на розвиток дерева та його врожайність.
Юрій Яновський: Шкідник — він завжди шкідник. Власне, можна поділити шкідників на 2 групи, враховуючи їхнє походження: карантинного і некарантинного значення. Але сказати, що один вид шкодить більше чи менше від іншого, неможливо. Все залежить від його чисельності. Тут варто враховувати таке поняття, як ЕПШ (економічний поріг шкідливості).
(Економічний поріг шкідливості свідчить, який ступінь ураженості (заселеності) насаджень може призвести до втрат врожаю, що перевищують вартість захисних заходів — прим. ред.).
Таким чином, якщо у промисловому саду, де схема садіння 5х6 м чи 4х5 м, на листку в день обстеження є лише 1 чи 2 екземпляри кліща, а ЕПШ дорівнює 5 — ми можемо дещо затягнути з обробкою, допоки чисельність шкідливих організмів не сягне 5 екземплярів або більше. Проте, коли насадження дерев при сучасній технології вирощування є досить ущільненими, близько 2 тис. шт./га, то вже один екземпляр кліща здатен наробити такої шкоди, що листопад у цьому саду почнеться вже у середині липня.
Читати ще: Анатолій Небоженко: Яблунева мрія тривалістю в 10 років
Я б відштовхувався від чисельності шкідливих об’єктів, змінюючи відповідно тактику захисту садових і ягідних насаджень. Стратегія ж захисту в цих насадженнях має налічувати дві основні складові. Перша охоплює початок вегетації (фази «набрякання бруньок», «зеленого конуса», «цвітіння» та «закінчення цвітіння»). Якщо все гаразд (не було екстремальних умов на кшталт весняних заморозків), можна переходити до другої частини — обприскувань, коли видовий склад шкідників дещо змінився, почали впливати нові стресові умови (тепер вже високі температури повітря або понаднормові опади). До речі, в більшості випадків майже всі обробки потрібно проводити лише вночі, це викликає менший стрес у рослин та ефективно проти шкідливих об’єктів, що в цей час активно живляться і розвиваються.
Розглянемо добре відомий об’єкт — плодожерку, що давно вважається детально вивченою. Здавалося б, всі знають про неї все. Але перманентне прагнення фермерів зекономити іноді підводить їх навіть у битві з добре відомим ворогом.
Один мій колега дуже хотів зекономити на феромонних пастках. Він був готовий навіть на невеликі поступки плодожерці: «Нехай трохи згризе, всім буде добре». Може, то так з точки зору незначної економії на цих пастках. Але плодожерка навряд чи буде ввічливою і зупиниться після того, як «трохи погризе». Вона може так пошкодити плоди, що даремно ви проводили всі захисні заходи і взагалі вирощували те яблуко.
Також важливо досконало знати не лише шкідників, збудників хвороб, бур’янів та ефективні препарати, але обов’язково треба розумітися на техніці безпеки при роботі персоналу в господарстві. І про власне здоров’я необхідно пам’ятати, і про сусідів, і про бджіл та інші корисні види.
Юрій Яновський: Собівартість кілограма яблук наразі близько 5 грн. Садівники продають власну продукцію осіннього сегменту не більше ніж за 8 грн/кг. Проте у магазині ви бачите ціну від 28 грн/кг. Отже, хто більше заробляє на фермерській продукції? Сам фермер? Ні! Тому в такій ситуації садівництво вкрай потребує допомоги держави.
В європейських країнах виробники плодової продукції, зокрема яблук, отримують дотації на виробництво. У нас такого немає. І наші аграрії вимушені брати кредити під шалені 33% річних. Через це частішають прикрі випадки, коли фермери просто відмовляються від утримання саду.
Так, в Україні існує програма по відшкодуванню витрат у галузі садівництва, виноградарства, хмелярства. Частково відшкодовується посадковий матеріал і навіть шпалери, огорожа та сховища. Це все гарно звучить, але в тій самій Європі кредити надають на 20 років максимум під 2%. Наші 33% — це просто знищення садівництва. А без сучасного сховища з новими прийомами зберігання плодів і ягід працювати майже нереально.
Читати за темою: Інтенсивний захист садів в умовах дощового травня — досвід ТОВ «Буковинський сад»
Якщо раніше в саду, закладеному за схемою 5-6 м між рядами і 4-5 м в ряду, з гектара збирали близько 20 т яблук, то зараз є технологія, що дозволяє отримувати 50 т/га. Але для цього треба правильно застосувати засоби захисту рослин, зробити підживлення добривами, провести відповідну агротехніку, вчасно зібрати врожай та помістити його в холодильник. Такі цифри — нормальна європейська врожайність, і для нас вона абсолютно реальна.
До того ж наші яблука дійсно смачніші завдяки кращим погодним умовам та більш якісним ґрунтам, ніж у Польщі. Тобто ми маємо всі шанси вирощувати більше та краще, ніж у західних сусідів. Але у них — 2% на кредити для аграріїв, підтримка держави, відпрацьовані системи захисту рослин та контролю.
Юрій Яновський: Зазвичай вже у січні садівники складають так звану технологічну карту, важливою частиною якої є захист насаджень. В ній обов’язково враховують видовий склад шкідливих об’єктів та сортову належність насаджень. Від цього залежить кількість обробок, і вона може варіюватися від зміни того чи іншого чинника. Вимушені економити багато на чому українські фермери часто поєднують внесення інсектицидів із додаванням акарицидів, фунгіцидів, добрив, а також зменшують кількість обробок. В середньому у нас кратність обприскувань за виробничий сезон — у межах 10-12, не більше. У сусідів-поляків їх приблизно 25-30. Але у них інша схема захисту: спочатку лише фунгіцид, далі інсектицид, потім лише добрива. Наш інтегрований захист може бути вельми дієвим, але для цього фермер має знати особливості механізму дії всіх препаратів, а також біологічні властивості кожного окремого сорту тощо.
Читати також: Богдан Павлій: Мене шокував рівень навчання енологів у Німеччині
Юрій Яновський: Про це вже наголошувалося (низький професійний рівень знань щодо видового складу шкідливих об’єктів, характеристики сучасних пестицидів і механізму їх дії, строків проведення захисних заходів для зниження їх шкідливості. Існує ще одна величезна проблема, яку зазвичай багато хто ігнорує або просто не розуміє глибини її впливу на якість проведених обприскувань у насадженнях. Часто-густо садоводи звинувачують саме препарати в їх неефективності, а в цей не працює саме… вода. У 90% випадків фермери беруть воду зі свердловин, які зазвичай є мінералізованими. Чи вимірюють вони температуру, жорсткість та pH тієї води, її каламутність, інше перед обробкою? Не певен. Ось чому так часто неефективно працюють гліфосати, диквати, деякі органофосфати та піретроїди. Бо обприскувачі заправляються холодною водою з невідомими хімічними показниками, яка не розчиняє ці препарати. А тоді виникають питання на зразок: «Чому не спрацював ефективно той чи інший препарат?», «Чому та хвороба розвинулась так швидко?». Відповідь криється у знаннях хімії, фізики, біології та багатьох суміжних наук, якими повинен майстерно володіти кожен садівник.
© Анна Клочко, Kurkul.com, 2021 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.