Фрукти, яблука, груші

Експорт фруктів, соків та джемів — куди вирушають українські плоди

16 листопада 2021 548 0

Нещодавно Українська асоціація бізнесу й торгівлі (UBTA) за підтримки Мінагро та Мінекономіки презентувала звіт «Аграрне портфоліо 2021». Скориставшись актуальними даними галузевих аналітиків, Kurkul.com вже розглянув деякі позиції аграрної торгівлі: молокопродукцію, овочі та овочеві продукти. Цього разу настала черга їстівних плодів.

До їхньої товарної структури входять:

✅ яблука, груші;

✅ свіжі плоди та ягоди;

✅ приготовлені плоди та ягоди (джеми, варення);

✅ заморожені плоди та ягоди;

✅ фруктові соки.

Сегмент їстівних плодів у структурі аграрної торгівлі має виключно негативне сальдо протягом останнього десятиріччя. Ввезення їстівних плодів переважало їх вивезення протягом усього періоду 2011-2020 рр.

Поточна ситуація на ринку їстівних плодів, тенденції та перспективні напрямки

Щороку, починаючи з 2011-го, сума витрат на імпорт плодів значно перевищує показники надходжень від експорту. Не дивлячись на доступ до торговельних майданчиків на 99 експортних ринках, за даними UBTA, наразі їхня частка в аграрному експорті становить лише 1,1%.

Читати за темою: Овочі та овочеві продукти: географія продажів, імпортери, обсяг експорту і виробництва

Джерело: UBTA

Отже, за останню декаду Україна заробила на продуктах, що входять до товарної структури їстівних плодів, $2,3 млрд. Натомість імпортери аналогічної продукції поклали до свого гаманця $8,1 млрд. 

Серед товарів-лідерів за обсягами закупівель — плоди та ягоди, здебільшого банани й цитрусові. Їхній імпорт лише за 9 місяців поточного року склав $523 млн. Судячи з графіка динаміки торгівлі, найбільше їстівних плодів Україна продала на зовнішньому ринку у 2013-ому, а саме на $344 млн. Того ж року було зафіксовано рекордні витрати на імпорт — $1,4 млрд. 

Після пікових значень 2013 року в Україні був зафіксований значний спад імпорту їстівних фруктів: найменше витратили на імпортну продукцію у 2015-ому — лише $510 млн. Показники імпорту з того часу почали поступово зростати, додаючи у середньому по $200 млн щороку. У 2020 році імпорт їстівних плодів склав $902 млн. Показники експорту за останні 5 років виросли з $146 млн до $237 млн. При цьому з 2011 до 2020 року площа насаджень плодових та ягідних культур у країні зменшилась на 14% — з 255 тис. га до 219 тис. га.

Щодо регіонів світу, які споживають українські їстівні плоди, то лідерство належить країнам Європи. Останні імпортують 78,2% фруктів та інших плодів з України, тоді як інші покупці розподілилися наступним чином:

✅ до країн ЄАЕС (Євразійський економічний союз) — 10,1%;

✅ до обох Америк (Північної та Південної) — 6,6%;

✅ до країн Близького Сходу — 2,7%; 

✅ до Азії — 1,8%; 

✅ до Південно-Східної Азії — 0,4%; 

✅ до країн Африканського континенту — 0,1%.

Читати також: Олег Рудницький: Про ринок збуту потрібно думати до посадки саду

За останню декаду Україна заробила на продуктах, що входять до товарної структури їстівних плодів, $2,3 млрд

Варто зазначити, що найбільш перспективним та привабливим зовнішнім ринком вітчизняні виробники с/г продукції вважають КНР через величезні об’єми споживання харчових продуктів цією азіатською країною. Перепоною для виходу на китайський ринок нашої плодової продукції є відсутність необхідних торговельних угод, які мають бути підписані на міжурядовому рівні обома країнами. Без цього процедура постачання українських товарів до Піднебесної не може бути розпочата. 

Поки що до КНР Україна експортує невеликі об’єми заморожених ягід. Основними конкурентами вітчизняних заморожених ягід на зовнішньому, особливо європейському, ринку є Сербія, Польща та Нідерланди.

Заморожені плоди та ягоди

У товарній структурі експорту категорії їстівних плодів найбільша частка припадає на заморожені плоди та ягоди. Україна займає високе 15 місце у світовому рейтингу країн-експортерів цієї групи товарів з показником $111 млн. Першість в експорті заморожених плодів і ягід тримає маленька Сербія з результатом $476 млн.

Світовий ринок заморожених плодів та ягід невеликий і складає $4,18 млрд. Українська частка у світовому експорті — 2,65%. Маючи 147 експортерів, Україна демонструє позитивне сальдо торговельного балансу товарів цієї групи. Протягом періоду 2011-2020 рр. експорт заморожених плодів і ягід значно перевищував імпорт. Починаючи з 2015 року Україна плавно нарощує експорт. 

Читати ще: Олег Науменко: Органічна лохина може стати брендом, як Coca-Cola або Snickers

Україна займає високе 15 місце у світовому рейтингу країн-експортерів заморожених плодів та ягід

Тоді прибутки від експорту перевищували витрати на імпорт на $37 млн: на зовнішніх ринках було реалізовано продукції на $41 млн, при чому закордонні імпортери заробили всього $4 млн. Торік вітчизняної продукції було продано на суму $111 млн, а імпортовано на $10 млн. Динаміка торгівлі замороженими плодами та ягодами змінюється майже синхронно відповідно до світового тренду в експорті цієї групи товарів — за висхідною лінією тренду з сукупним середньорічним темпом зростання (CAGR) у 2019-2020 рр. — 6,4%.

Топ-3 ягоди, які у замороженому вигляді найчастіше імпортують на Захід з України — це чорниця, малина і смородина. При цьому основними покупцями  за останні 5 років виступають такі країни, як Польща, Італія та Литва. Як зазначають експерти з Асоціації «Ягідництво України» (АЯУ), здебільшого імпортовані з України заморожені ягоди йдуть на подальшу переробку.

Треба зазначити, що тенденція експорту з України до ЄС за період 2015-2020 рр. фактично незмінна — всі країни рік за роком нарощують об’єми закупівлі ягідної продукції.  

Фруктові соки

Дещо поступаються замороженим ягодам у товарній структурі експорту фруктові соки. Пандемія COVID-19 та світові тренди щодо здорового харчування відчутно змінили конфігурацію цього ринку. Більшість компаній сконцентрувались на виробництві апельсинового та яблучного соків. Але загальносвітова лінія тренду щодо споживання фруктових соків, а з ним і їхнього експорту, стрімко падає останні 3 роки. Населення багатьох країн починає надавати перевагу напоям із низьким рівнем цукру.

Читати за темою: Тарас Барщевський: Майже 90% сокової продукції в Україні – це не соки, а нектар

Загальносвітова лінія тренду щодо споживання фруктових соків, а з ним і їхнього експорту, стрімко падає останні 3 роки

Найбільшим споживачем вітчизняних фруктових соків за останні 5 років став ЄС, куди відвантажується близько 70% загального обсягу соку, що експортує Україна. Найактивніше українські фруктові соки купують Австрія, Польща та Німеччина. 

Значний відсоток фруктових соків, якими ми торгуємо на зовнішньому ринку — це яблучний сік. На другому місці — вишневий. Нульовий відсоток ввізного мита на імпорт більшості товарів із групи їстівних плодів, у тому числі і фруктових соків, сприяє збільшенню українського експорту. 

На другому місці серед імпортерів українських соків — США (16,9%), на третьому — Білорусь (7,6%). Цікаво, що Сполучені Штати самі є третьою країною-експортером фруктових соків у світі. 

Світова першість у цьому сегменті належить бразильцям із показником $1,6 млрд. Через те, що питома вага фруктових соків на міжнародному ринку має позначку «Made in Brazil», 17-та сходинка у рейтингу експортерів дозволяє українській продукції контролювати невелику частку світового ринку фруктових соків, а саме 0,9%.

Приготовані плоди та ягоди (варення і джеми)

Відчутно менший відсоток у загальному об’ємі експортних продажів продуктів групи їстівних фруктів займають приготовані плоди та ягоди (варення і джеми). Причина невеликих об’ємів виробництва і, відповідно, експорту цього виду агропродовольчих товарів криється у надвисокій ціні на сировину. Найбільше це стосується малини. 

Деякі національні виробники малинового варення взагалі цьогоріч відмовилися від його виготовлення через низьку рентабельність бізнесу. Щороку вимоги європейських імпортерів щодо якості варення і джемів, виготовлених із плодів та ягід, зростають і суворішають. Європейські виробники прагнуть збільшити частку фруктів у своїй продукції та зменшити вміст цукру. Такі ж очікування — від імпортованих з України джемів і варення.

Читати також: Сорти ожини, на які варто звернути увагу, якщо ви хочете на ній заробити

Щороку вимоги європейських імпортерів щодо якості варення і джемів, виготовлених із плодів та ягід, зростають і суворішають

А найбільшим імпортером, до того ж із відчутним відривом від усіх інших поціновувачів українських приготовлених плодів та ягід, є Білорусь. Сусіди купують 46,3% наших джемів та варення, тоді як країни ЄС загалом імпортують 19,5% продукції з України. Майже 11% варення та джемів вітчизняні виробники продають до Молдови, 3,8% — до Ізраїлю.

У світі спостерігається тенденція до зростання об’ємів експорту цієї групи товарів. Але для українських виробників кількість зовнішніх ринків поки що зупинилася на 17. На них торговою діяльністю займаються 158 вітчизняних компаній, їм належить 0,15% світового ринку, розмір якого на цей час складає $14,42 млрд. Щодо динаміки торгівлі, то ситуація з варенням та джемами схожа на ту, що склалася навколо свіжих плодів і ягід, коли протягом останніх 10 років Україна має торговий баланс із негативним сальдо. У 2011-ому ми експортували цієї продукції на $46 млн, а імпортували на $99 млн. 

З 2015 року виробництво і, відповідно, експорт приготовлених плодів і ягід впали. Тоді на зовнішні ринки потрапило продукції на $23 млн. Імпортувала ж у 2015 році Україна лише на $35 млн. Упродовж наступних 6 років, аж до 2020-го, українські виробники заробляли на експорті стабільно та відносно небагато — $20-22 млн. Водночасчас Україна нарощувала імпорт джемів та варення. Витрати на цю групу товарів у 2020 році сягнули $93 млн.

Свіжі плоди та ягоди

Передостаннє місце за об’ємами у товарній структурі експорту продуктової групи їстівних плодів займають свіжі плоди та ягоди. Найпитоміша частка у світовому експорті плодів та свіжих ягід належить країнам Нового світу. Перше місце займає Мексика з показником $6,3 млрд, друге місце належить США з $5,2 млрд, третє — Еквадору з $4,5 млрд. 

Читати ще: Валентина Лановенко: Аграрій повинен розуміти, що сусід — це не конкурент

Свіжа полуниця

Україна за цим критерієм займає 74 місце у світі з показником надходжень за експортовані плоди і свіжі ягоди — $20 млн. Нашими сусідами по експортній «турнірній таблиці» є Киргизстан із $24 млн і Шрі-Ланка з $19 млн. Частка України у світовому експорті плодів і свіжих ягід, що загалом складає $66,37 млрд, незначна — 0,03%, тобто $19 млн у грошовому еквіваленті. За 10 років кількість ринків, де представлені вітчизняні плоди та свіжі ягоди, зросла з 8 до 13 країн. Наразі свою продукцію у даному сегменті пропонують 248 компаній-експортерів.

Тоді як сукупний середньорічний темп зростання (CAGR) демонструє збільшення світового експорту плодів та ягід на 6,3% за 2019-2020 рр., імпорт цієї групи товарів в Україну значно перевищує експорт. І ця тенденція простежується протягом періоду, що розглядається в цьому звіті. Плоди і свіжі ягоди є саме тією статтею у динаміці торгівлі, яка найбільше впливає на виникнення зовнішньоторгового дефіциту в сегменті їстівних плодів, адже має торговий баланс із негативним сальдо протягом 10 останніх років. 

Конфігурація графіка, що ілюструє динаміку торгівлі плодами та свіжими ягодами, візуально ідентична інфографіці цілого сегмента — їстівних плодів. Тим часом криві експорту, імпорту та сальдо на аналогічних графіках демонструють абсолютно інші тенденції. Це пояснюється великою питомою вагою саме групи товарів «плоди та свіжі ягоди» у товарній структурі розглянутого сегмента «їстівні плоди». Приміром, з $1,4 млрд, які Україна у 2011-ому витратила на імпорт їстівних плодів загалом, $1,1 млрд прийшлося саме на групу товарів «плоди та свіжі ягоди». Торік ці показники зупинилися на рівні $882 млн та $724 відповідно.

Читати за темою: Олег Науменко: Дивує, що виробники конвенційної лохини не можуть побити наш рекорд

Лохина

Лідером серед свіжих ягід, що поставляються на ринок ЄС, є лохина, малина, суниця та смородина. Найбільше Україна експортує свіжої лохини до Великої Британії (близько 93% від загального обсягу). Питома частка свіжих ягід, що експортується до країн ЄС, реалізується там у секторі роздрібної торгівлі через мережі супер- та гіпермаркетів, дискаунтери, спеціалізовані фруктові магазини, продовольчі вуличні ринки. 

Від роздрібних торговців місцеві контролюючі органи в Європі вимагають дотримання цілого ряду умов, наявності високої кількості сертифікатів якості. Українські експортери свіжої ягоди мають бути готові до цього. Також варто приділити особливу увагу упаковці товару. Адже розмір партії та упаковки завжди варіюється від виду ягоди, терміну її лежкості. Зазвичай імпортери заздалегідь обговорюють усі параметри упаковки: від первинної, яка розташована безпосередньо навколо продукту, до третинного пакування — транспортного, що буде зняте оператором під час розміщення у торговому залі.

Яблука та груші

У період 2019-2020 рр. обсяги врожаю яблук в Україні коливаються на рівні 500 тис. тонн. Це відчутний спад після 1,46 млн т у 2017-ому. Але експерти очікують у близькому майбутньому збільшення валового збору цієї плодової культури за рахунок багатьох молодих садів, що були закладені господарствами в останні декілька років. 

Щодо груші, то її дефіцит на українському внутрішньому ринку складає 75%. Її плоди імпортуються здебільшого з країн Європи. Щодо експорту яблук та груш, то основними покупцями вітчизняних плодів цих культур є Білорусь (27,9%), ЄС (22,9%), ОАЕ (13,6%) та Саудівська Аравія (9,0%). Україна посідає 27 місце серед країн-експортерів із виторгом $10 млн. 

Читати ще: Долежати до весни — як не втратити врожай яблук на зберіганні

Експерти очікують збільшення валового збору яблук

Абсолютним лідером у світовій торгівлі яблуками та грушами є Китай — $2,1 млрд. Доброю ознакою щодо перспектив українських плодів на зовнішніх ринках є значне збільшення їхньої кількості — від 4 до 23 за період з 2011 до 2020 рр. При цьому кількість експортерів цієї товарної позиції дорівнює 88, а частка України у світовому експорті складає 0,13%.

Діаграма світової динаміки експорту яблук та груш за останнє десятиріччя, не зважаючи на дуже кволу та плавну висхідну лінію тренду, має часті й відчутні коливання показників. В останні 3 роки спостерігається поступове зниження об’ємів експорту до $7,2 млрд, за станом на 2020 рік.

Роль малого та середнього агробізнесу в експорті їстівних плодів

Частка МСБ у експорті цієї промислової групи становить 94,7%, що прогнозовано. Адже вирощування плодів і виробництво на їх основі різноманітних видів продукції — це якраз парафія малого та середнього бізнесу. 

Невеликі об’єми експорту, приміром, ягід та ягідної продукції пояснюються саме тим, що вітчизняні виробники відповідної продукції просто не готові до експортних відносин. По-перше, дуже часто українські виробники не мають потрібних об’ємів, які можуть зацікавити оптових покупців із-за кордону. Півтонни будь-яких їстівних плодів ніхто у нас імпортувати не буде, потрібні промислові об’єми.

Читати також: Юрій Яновський: Кредити для садівництва під 33% — це знищення галузі

Дуже часто українські виробники не мають потрібних об’ємів, які можуть зацікавити оптових покупців із-за кордону

По-друге, далеко не всі виробники плодової продукції готові відповідати високим вимогам до якості продукту, його харчової безпеки, упаковки, маркування тощо. Найбільш суворі вимоги до імпортної агропродукції висувають клієнти з країн ЄС. Згідно з даними інфографіки, наданої фахівцями UBTA, саме Європейський Союз є найбільшим покупцем їстівних плодів. За регіональним розподілом експорту товарів продуктової групи, що включає всі категорії їстівних плодів, до ЄС Україна експортує 78,2%. Найактивніше у період 2015-2019 років зріс експорт ягідної продукції до Латвії — на 4038%, до Великої Британії — 3100%, Чехії — 289%, Литви — 169% та Польщі — 129%. Попри ці цифри, ринок ЄС продовжує зростати. Українських виробників їстівних плодів він приваблює високим попитом та купівельною спроможністю населення, зручною логістикою і вже добре відомими правилами гри.

© Анна Клочко, Kurkul.com, 2021 р.

Виконано за допомогою Disqus