Незвичайні сорти кавунів та особливості їх вирощування

Незвичайні сорти кавунів та особливості їх вирощування

22 липня 2021 5472 0

Незвичайні сорти кавунів уже тільки своїм виглядом приковують погляд покупця. Плоди різних форм та кольорів можуть стати цікавою знахідкою для фермерів, які шукають власну нішу у баштанництві.

Юрій Підлужний, агроном компанії «Професійне насіння», в ході вебінару «Ніша в баштанних культурах. Розвиток та стабільний дохід», організованого Українським проєктом бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP), що фінансується Міністерством міжнародних справ Канади, співфінансується та реалізується Менонітською Асоціацією Економічного Розвитку (MEDA), розповів про найцікавіші сорти кольорових кавунів, технологію вирощування й агротехнічні тонкощі.

Нішеві сорти кавунів

Orange King F1

Перший гібрид — це Orange King F1, кавун із жовтою м’якоттю. Купуючи такий кавун, ви на 100% можете бути впевнені, що він солодкий. Цей сорт має вегетаційний період 60-65 днів із моменту висадки розсади. Плід округлої форми, тип Крімсон Світ, зі звичними смужками, вагою 9–10 кг, що є оптимальним показником, оскільки 15–20 кг не кожен покупець буде готовий придбати. Це досить дорого виходить та й незручно. Розрізати — теж не завжди доречно. На європейському ринку взагалі спостерігається тенденція до зменшення ваги. Там звикли купувати кавун вагою 5–6 кг.

Orange King F1 характеризується гарною транспортабельністю. Є досвід відправки цього сорту за кордон разом із безнасінним у партії. Чому з безнасінним? Бо Оранж Кінг F1 часто використовується, як гарний запилювач для нього.

Читати за темою: Юрій Підлужний: молодому фермеру без зв’язків важко вижити у сфері овочівництва

Кавун Orange King F1

Sugar Yellow F1

Ще один сорт — Sugar Yellow F1. Це ранній кавун із вегетаційним періодом 50 днів з моменту висадки розсади. Оскільки розмір невеликий, на кущі одночасно зав’язуються по три плоди. Середня вага цього кавуна — 3 кг, шкірка дещо тонша, ніж в Оранж Кінг F1, дуже солодкий, медовий — показник Brix 14%. Смак незмінно солодкий, як біля шкірки, так і ближче до центру. Розмір маленький, тож є сенс реалізації поштучно. Якщо звичайний червоний буде коштувати 10 грн/шт., то цей сорт можна реалізовувати по 50 грн/шт. Досить цікавий та незвичний для ринку варіант, що привертає увагу. Також його можна позиціювати, як суперранню продукцію.

Romeria F1

Сорт, який може привернути увагу незвичним виглядом — Romeria F1, кавун із темною шкіркою. Завдяки контрасту кольорів червоний видається ще більш насиченим.

Характеризується гарною стійкістю та покривною здатністю листа. Це важливо, оскільки темний колір більше вбирає сонячного проміння, і з опіками може бути більше проблем. Тут листя доволі широке, густе, тож опіки не страшні.

Early Samantha F1

Early Samantha F1 — плід 10–11 кг, видовженої форми, що також привертає погляди. Червона м’якоть із високими смаковими якостями. Його можна вирощувати на мульчі, розсадним та безрозсадним способом, проте полив має бути обов’язково.

Toп Mapa F1

Топ Мара F1 — це крупноплідний кавун вагою від 10 кг. Характеризується стійкістю до фузаріозу та потужною кореневою системою. Продуктивний гібрид із хорошою покривною здатністю, що важливо для Півдня України.

Безнасінні кавуни

Безнасінні кавуни в нас знають із 2010-го року. У той час на них був справжній бум, який до 2013–14 р. поступово вщухав.

Собівартість такого кавуна досить висока, ціна однієї насінини — від 5 грн. До цього додати витрати на виробництво, клопоти із запиленням. Тож показник собівартості може становити 10 грн/кг, що робить кінцеву вартість для споживача не надто приємною. Щоб вирощувати такі сорти, потрібно мати вже певний досвід.

Читати також: Світовий ринок кавунів — найбільші експортери та імпортери

Безнасінні кавуни

І якщо для країн ЄС присутність невеликого відсотка насіння чи зародків у таких сортах — норма, то наші торговельні мережі намагаються закуповувати такий продукт уже за ціною насіннєвого. Тож потрібно бути обережним, щоб не потрапити в неприємну ситуацію, коли на вирощування витратили більше, ніж отримали в кінці.

Диня Portento F1

Варто згадати і про ще одну баштанну культуру — диню. Portento F1 — це італійська диня «ананасного» типу. Слід зазначити, що останнім часом виробники інколи скаржаться на її недостатню солодкість. Вага 2-2,5 кг, з маленькою насіннєвою камерою, гарна транспортабельність. Може зберігатися до трьох тижнів без втрати якості.


Агротехнологія вирощування баштанних культур


У цьому розділі розглянемо не основні агротехнічні операції, а найчастіші помилки в цих процесах. Щоб приступити до вирощування будь-якої овочевої культури, необхідно знати її біологічні особливості. Головною такою особливістю для баштанних є теплолюбність.

Температурний режим

Досить поширена помилка — ранній посів. Мінімальна температура повинна становити +14-16 °C для шару ґрунту 5 см, де буде лежати насінина. На такій глибині температура ґрунту буде відрізнятися від верхнього шару, тож на це потрібно звернути увагу.

Якщо ж посіяти в холодну землю — отримані сходи будуть ослаблені й гостро постає проблема хвороб, як-от ризоктоніоз. Його ще називають хворобою холодного коріння. Далі «в чергу стають» фузаріоз й інші хвороби. Тому сівба лише при +14-16 °C.

Читати ще: Щоб було солодко. Все про вирощування кавунів та динь

Для періоду цвітіння й запліднення температура має бути 18-20 °C вночі і 20-25 °C вдень. Якщо зав’язь проходила в холодний період — отримаємо однобокі плоди. Якщо вночі температура падає до 12 °C, ріст відчутно сповільнюється. При 10 °C вже отримуємо незворотні негативні процеси.

Якщо ж не вдалося уникнути впливу низьких температур і є зав’язь кавуна неправильної форми — краще такий кавун обірвати, щоб швидше почав рости наступний, правильної форми.

Проте навіть при низьких температурах усе ж можна отримати правильний кавун за допомогою обробки амінокислотами. Вони мають цитокініни, які будуть допомагати легше переносити стрес і убезпечать від деформації плоду.

Обробіток ґрунту

Баштанні культури вважаються посухостійкими. Зазвичай найкращий кавун виростає на пісках. Тому голопристанські, олешківські вважаються найкращими кавунами на Півдні України.

Посухостійкість кавуна зумовлена його морфологією: потужна коренева система до 10 м3, розсіченість листя, що дає менше випаровування води, опушення листків і стебла.

Кавун — одна з культур, яка може взяти воду при вологості ґрунту до 20% від найменшої вологомісткості. Це практично сухий ґрунт.

Читати за темою: Працюємо на винограднику в умовах посухи

Коренева система проникає на глибину до 2 м і в ширину розростається на 4-5 м. Це і є показником густоти посадки. Цілком прийнятне міжряддя для рослин — 2,1-2,8 м.

Для кавуна проводять три культивації. Перша — на глибину 18–20 см, друга — до 10 см. На етапі третьої культивації дуже часто роблять помилку, задаючи глибину, скільки трактор потягнути може — дуже глибоко. Оптимальним показником при цьому є всього 5 см. 

При більшій глибині нерідко помічають, як уже наступного дня кавун стає в’ялим, навіть на поливі. Далі спостерігається раптовий спалах фузаріозу. Усе це відбувається через те, що в пошкоджене коріння потрапляє грибок.

Ще одна дуже важлива операція для кавуна — глибоке розпушування, хоча б на 40 см. Особливо це важливо на пісках, восени. Пісок — легкий ґрунт, що легко обробляється, проте так само легко і злежується, тож на глибині 30 см буде плужна підошва.

Щоб отримати хороший врожай, потрібно, аби земля наситилася вологою. Так от, маючи плужну підошву, після опадів волога не проходить у глибокі шари, а зразу починає випаровуватися в атмосферу. Це дуже важливо на богарі. Достатня кількість вологи також вбереже кавун від «підпалу» на сонці.

Читати ще: ТОП-5 порад із вирощування капусти

Актуально це і для баштану на поливі. Оскільки зазвичай разом із водою даються й поживні речовини, без розпушування вода буде випаровуватися, а, наприклад, нітроамофоска залишиться в цьому 30 см шарі, засолюючи ґрунт. Лужне середовище кавун не любить — дуже важливо, щоб pH ґрунту був нейтральний або ж навіть слабо кислий.

Ще один чудовий агротехнічний захід — щілювання ґрунту. Це дозволяє зайвий раз промити солі та відкриває доступ кореневій системі до запасів калію, які лежать глибше в материнській породі. Тож можна провести щілювання впоперек оранки та отримати гарний приріст урожайності.

З моменту появи сходів корінь тягнеться до вологи й може мати вже 10-20 см. Через 5-7 днів після появи сходів з’являється перший справжній листок і далі кожні 3-4 дні — третій, четвертий і п’ятий листки. Далі настає так звана «фаза шатрика», коли кавун зупиняється в рості, а через 20–40 днів (залежить від гібриду) з’являється огудиння.

У цю фазу потрібно обмежити інтенсивне підживлення, оскільки рослина не здатна взяти велику кількість добрив. Коли ж починається активне утворення пагонів, тоді потрібне й інтенсивне підживлення, використання гуматів тощо.

Ще одна важлива річ для фази шатрика, коли починається активний ріст огудиння — гарний полив. Наступний етап, коли критично необхідний полив — коли починає зав’язуватися плід. Інтенсивність — раз у 3–5 днів.

Правильний режим поливу дозволить отримати наповнений, хрумкий кавун. Інакше рослина може використовувати вологу з ягоди в листя для розвитку. Такий кавун буде в’ялим.

Підживлення кавуна

Для отримання врожайності 50 т/га при вирощуванні на середньо-важких ґрунтах кавуну потрібно 120 кг азоту, 80 кг фосфору та 220 кг калію. Кавун чутливий до хлору, тому використання KCl не бажане, кращою формою буде K2SO4.

Читати за темою: Вирощування овочів і розсади на Кременчуцькій овочевій фабриці

Підживлення кавунів

Багато хто робить помилку, побоюючись у початковій стадії вносити калій. Адже в невеликих дозах він необхідний із самого початку. Тому можна давати монокалій фосфат у початковий період і вже під кінець — фосфор.

Щодо карбаміду — деякі баштанники пропонують вносити аміачну селітру. Стверджують, що ефект кращий, ніж від сечовини. Тут немає однозначної думки, адже сечовина й карбамід — це джерела азоту, що однаково дуже добре підходять. Різниця лише в тому, що коли нітратний азот рослині доступний відразу, то сечовина працює протягом певного часу. Тут потрібно розуміти, що на певних типах ґрунту вносять сечовину, а на інших краще нітратний азот спрацює. Оскільки сечовина залужує, а селітра навпаки — знижує pH ґрунту.

Магній для кавуна — теж важливий елемент. Можна працювати по листу, оскільки він входить до складу хлорофілу й робить рослину і лист більш стійкими до несприятливих умов.

Сівозміна

Щороку стає все складніше знайти поле, де не вирощували кавун, оскільки повернутися на ті ж площі з баштанними можна лише через 4–5 років, щоб позбавити себе проблем із хворобами.

Після овочів можна сіяти, проте не всіх. Так, після картоплі це робити не бажано, оскільки для картоплі застосовують гербіцид Зенкор, що має післядію, яка пригнічуватиме ріст кавуна. Можна після капусти, цибулі, моркви й на всій овочевій групі, де не застосовують Зенкор. Найкращим попередником буде зернова група.

Читати також: Жимолость — перспективи вирощування нішевої культури

Крім того, у жодному разі не можна сіяти баштанні після соняшника, оскільки він витягує дуже багато вологи з ґрунту і має кореневу систему, що теж глибоко проникає. Крім того, фузаріоз після соняшника на баштанних неминучий.

Слід пам’ятати, що фузаріоз не любить добре аеровані ґрунти. Він гарно розвивається саме на збитому ґрунті. Гриб, який попадає в кореневу систему, рухається по судинах, робить закупорку на рівні 5 см від кореневої шийки, і рослина в’яне.

Окрім такого фузаріозного в’янення, є й бактеріальне, яке потребує зовсім інших методів боротьби. Щоб визначити, з яким видом захворювання варто боротися, потрібно вирвати рослину, зробити зріз на висоті 10 см і залишити в банці з водою, можна додати трішки цукру. На наступний ранок, якщо на стеблі з’явився слиз і гнилісний, неприємний запах — це бактеріальне в’янення. При фузаріозному стебло залишиться без видимих змін. Такий експеримент можна проводити не лише на баштанних, а й огірках та помідорах.

Боротьба зі шкідниками

Коріння кавуна має захисний епідерміс, який чинить опір всім бактеріям і грибам, які його атакують. Псують ситуацію нематоди або інші шкідники в ґрунті, як-от дротяник. Вони пошкоджують коріння, відкриваючи доступ грибам та бактеріям, і відбувається той же процес, що й після неправильної культивації. Тому на крапельному зрошенні потрібно раз на 10 днів вносити в трубку фосфорорганічні препарати. Це усуне шкідників і захистить від фузаріозу.

Баштанна попелиця

Позаминулого року значні площі під кавунами були уражені баштанною попелицею. Багато фермерів просто прибрали та перекультивували поля, бо не змогли з нею впоратися.

Вона має 3 стадії розвитку й кожна по-різному реагує на інсектициди. Тому найкращий метод — це профілактичні обробки, щоб взагалі не допускати появи.

Слід пам'ятати, що в спеку з фосфорорганікою працювати не можна, піретроїди теж під питанням. Неонікотиноїдами можна працювати і при вищих температурах, але також листя має бути якомога холоднішим. Проти попелиці краще працювати зранку.

Читати ще: Шкідники гарбузових культур

Зліва направо: баштанні попелиці, совка, динна муха

Совка

Цьогоріч, за прогнозами ентомологів, очікується спалах совки, що розмножується циклічно. Два роки — сплеск, три — спад. Якщо вночі приїдете на поле й у світлі фар бачите метеликів — потрібно обробляти. Препаратів проти цього шкідника достатньо на будь-який вибір.

Динна муха

Торік спостерігався невеликий спалах цього шкідника. У позаминулому сезоні було багато проблем — до 20% ураження динною мухою. Шкодити вона починає, відкладаючи яйця, як тільки запліднилася квітка. Проходить 3-4 дні або ж до 7 днів, якщо прохолодно, личинки відроджуються і проходять всередину дині, де живуть і харчуються.

Дуже часто, якщо це трапилося на ранній стадії, коли тільки запліднилася квітка, личинка вилізла і при розрізі ми можемо не побачити ніяких черв’яків. Багато хто хибно вважає це проявом гнилі. Починають боротися проти сірої гнилі, проти білої гнилі, проводять різні обробки, хоча насправді вже йде вторинне захворювання після динної мухи.

З динною мухою ефективно боротися на початкових стадіях. Як тільки зацвіли жіночі квітки — потрібно розпочати обробки. Муха розрізає шкірку дині і відкладає туди яйця. У момент розрізу, коли там вже є препарат, він потрапляє на яйця, знешкоджуючи потім личинку й саму муху теж. Рекомендується 2–3 обробки такими препаратами, як Імідаклоприд, Тіаметоксам, Актара, Конфідор.

© Kurkul.com, 2021 р.

Виконано за допомогою Disqus
Матеріали за темою