ТОП-10 порід качок

ТОП-10 порід качок

12 жовтня 2020 476 0

При створенні мінімальних умов утримання, качки дають швидкі прирости та є вигідними для вирощування як у домашніх умовах, так і у фермерських господарствах. Цей птах легко пристосовується до будь-якого клімату, не вимогливий до корму і може навіть обходитися без водойм. Але все ж є певні особливості кожної породи, про які вам необхідно знати. Крім того, нерідко фермери стикаються з питанням вибору породи, доцільної саме для їхнього господарства. Тому Kurkul.com зібрав для вас ТОП-10 найпопулярніших порід качок, з акцентом на їх переваги та недоліки, загальні особливості, хвороби й аспекти утримання. 

Качка Пекінської породи

Читати також: Пташина холера та інфекційний риніт свійської птиці

Пекінська

Опис породи

Дуже популярна порода, яка часто зустрічається в домашніх господарствах. Шляхом її схрещування було виведено багато інших кросів та підвидів качок, зокрема Черрі-Веллі, Блакитний фаворит та ін.

Дорослі особини мають біле, рідше кремове оперення, новонароджені каченята темно-жовтого кольору. Голова велика, очі чорні, дзьоб помаранчевий, середньої довжини, шия довга, вигнута у самки і товста у селезня.

Качка має потужний і злегка піднесений тулуб, широкий і довгий. Груди об'ємні, добре розвинені. Крила щільно прилягають до тіла. Хвіст піднятий, у селезня кінчики хвостових пір'їн звернені до спини. Ноги оранжевого кольору, короткі, товсті.

Основною зовнішньою відмінністю, що виділяє статеву приналежність породи, є маса тіла — селезень значно більший за качку. Молодняк до 60 діб з моменту народження досягає ваги в межах 2,5-3 кг. Доросла самка набирає близько 3 кг живої маси, а селезень зазвичай важить 4 кг. 

Показник несучості в середньому складає до 120 яєць на рік. 

Переваги:

  • невибагливість до їжі та умов утримання;
  • досить швидкий ріст;
  • смачне м'ясо. 

Недоліки:

  • погано висиджує яйця;
  • дуже галаслива;
  • невелика вага за сучасними мірками.

Захворювання, до яких схильна порода:

  • авітаміноз;
  • інфекційні захворювання, такі як аспергільоз, пастерельоз і туберкульоз.

Порода качок: Черрі-Веллі

Черрі-Веллі

Опис породи

Порода Черрі-Веллі виведена в Англії шляхом схрещування пекінських качок. Своє ім'я порода отримала від британської селекційної фірми «Черрі-Веллі». Селекційні роботи проводилися в рамках двох ліній: материнської та батьківської. В результаті виведений дволінійний крос: 151 — материнська лінія та 102 — батьківська.

Зовні порода нагадує пекінську качку. У птахів велике, подовжене тіло з широкими грудьми. Голова качки з розвиненим чолом розташована на товстій шиї. Дзьоб яскраво-помаранчевий, очі великі. Ноги товсті, короткі, розташовані ближче до хвоста. Порода володіє розвиненою мускулатурою і хорошим жировим шаром. Оперення качок цієї породи зазвичай біле.

Черрі-Веллі — скоростигла порода. Качки до тримісячного віку набирають масу 3-4 кг. М'ясо вважається делікатесним, оскільки має яскраво виражений, насичений смак. Забійний вихід — близько 65%.

Продуктивність, залежно від лінії:

Качки батьківської лінії важать 3,2-3,5 кг. Несучість лінії — 100-120 яєць у рік.
Качки материнської лінії більші за розмірами, їхня вага становить 4 кг. У віці 60 днів каченята набирають масу тіла близько 3 кг. Несучість лінії — до 150 яєць у рік.

У приміщенні для качок породи Черрі-Веллі температура не повинна опускатися нижче +16- 18°C. Стіни пташника ретельно утеплюють, а в холодних регіонах включають обігрівальні прилади. У холодних приміщеннях качки не загинуть, але несучість їх знизиться і ріст сповільниться. Качки в холодному і сирому приміщенні можуть захворіти. Світловий день птиці необхідний не менше 14 годин. Тіснота негативно позначається на самопочутті та розвитку качок даної породи, тож площа птахівника розраховується 3 особини на 1 м² приміщення.

Переваги:

  • невибагливість до умов утримання;
  • пришвидшений набір маси;
  • високі смакові показники м'ясної і яєчної продукції;
  • стійкість до вірусних та інфекційних захворювань;
  • високий відсоток виживання пташенят.

Недоліки:

У породи майже немає мінусів. Єдина вимога при розведенні цих птахів — наявність водойми та можливість вигулу.

Захворювання, до яких схильна порода:

  • авітаміноз;
  • уровська хвороба;
  • омфаліт.

Порода качок: Благоварська

Благоварська 

Благоварські качки мають виражений м'ясний тип, молодняк швидко росте і втрачає мінімум ваги під час оперення.

Селезні мають міцну конституцію: широке, майже горизонтальне тіло, довгий тулуб і розвинені груди. Їхнє оперення біле, а лапки і дзьоб мають виражений помаранчевий колір.

На відміну від самки у селезня є «борідка», на шиї присутній чубчик з довгих пір'їн, кінчик хвоста має заокруглену форму, а маса тіла значно більша. У самок забарвлення зазвичай більш тьмяне, ніж у самців, а проміжок від дзьоба до лобової кістки має форму трапеції.

У віці 7 тижнів вага качки становить приблизно 3,4 кг, селезня — 3,7 кг. До двомісячного віку вага самця сягає 5 кг. Благоварських качок із перших днів життя рекомендують вирощувати на повноцінних кормах. Їхні улюблені ласощі — соковита трава, коренеплоди, овочі, але повна заміна професійних кормів призведе до падіння якості м'яса і несучості качок.

Качкам цієї породи необхідно створити комфортні умови утримання, проте вони досить прості та не вимагають серйозних витрат. Птахів утримують в сухому чистому приміщенні з підлогою, встеленою сіном або соломою. Також важливо встановити ємності для купання. Вигул не обов'язковий, але корисний. Щільність посадки — 1 м² на 3 качки.

Переваги:

  • для утримання качок вистачить обладнаного сараю;
  • качки спокійні й врівноважені;
  • активний ріст.

Недоліки:

  • вимогливість до режиму харчування;
  • висока ціна інкубаційних яєць та молодняку;
  • складність придбання чистокровних особин.

Захворювання, до яких схильна порода:

  • кокцидіоз;
  • вірусний ентерит;
  • аспергільоз;
  • авітаміноз.

Порода качок: Стар 53

Стар 53

Опис породи

Качки кросу Стар 53 відносяться до бройлерів. Зовні нагадують представників пекінської породи, на основі якої і був виведений крос. У качок породи Стар 53 широкі груди й спина. Тулуб має подовжену форму, спирається на короткі широкі лапи. Пір'я може бути білого або кремового забарвлення. Селезень відрізняється від самки більшим розміром та вагою — більше приблизно на 1 кг.

Дзьоб у птаха помаранчевого або жовтого кольору. Лоб качки опуклий, голова велика, посаджена на товсту шию. Крила мають широкий розмах. У нормальному стані вони щільно притиснуті до масивного тулуба. Попри міць, птахи не літають, їхній максимум — стрибок на 2-3 м. Загалом, зовнішній вигляд качок Стар 53 нагадує гусей. Відрізнити птахів можна за довжиною шиї: у гусей вона довша. Дорослі птахи досягають маси 4,5-5 кг.

Масовий забій птиці можна здійснювати вже в 4,5 місяці, при цьому вихід м'яса від живої ваги складає 60%. У качок відзначається високий рівень несучості і хороший вихід пера й пуху. За 52 тижні вони можуть принести приплід до 281 яйця.

Невибагливі у догляді качки породи Стар 53 дуже швидко ростуть за наявності водойми. Приміщення для утримання качок утеплюють, а у зимовий час опалюють. Поруч із пташником влаштовується вигульна ділянка. За відсутності водойми на місці вигулу встановлюють глибокі корита. Погане харчування й утримання качок впливає на несучість птиці та на її ріст і розвиток. Неприпустимо утримувати птицю в сирих приміщеннях, тісноті й бруді. Велику небезпеку для птиці становлять протяги. 

Переваги:

  • продуктивність;
  • висока конверсія кормів;
  • привабливий зовнішній вигляд.

Недоліки:

  • галасливість;
  • необхідно утримувати окремо від інших птахів.

Захворювання, до яких схильна порода:

  • паратиф;
  • пастерельоз;
  • гепатит;
  • авітаміноз;
  • клоацит.

Порода качок: Блакитний фаворит

Блакитний фаворит

Опис породи

Качки Блакитний Фаворит були виведені птахівниками Башкирії. Отриманий шляхом селекції пекінської породи проміжний крос перевершив очікувані результати. Зазвичай це велика качка з подовженим, м'ясистим тулубом, опуклою грудиною, чималою головою, великими, щільно прилеглими до тулуба крилами та короткими ногами. Колір пір'я переважно блакитний, з красивим димчастим відливом. Відтінок блакитного кольору може варіюватися від світлого до темного з рідкими вкрапленнями коричневого або білого пір'я.

Блакитний фаворит відносять до скоростиглих кросів. Дорослий селезень набирає масу в межах 5 кг, а качка — 4 кг. При інтенсивній відгодівлі їх вага може становити у самців 7-8 кг, а у самок — 5-6 кг. Вже у віці 2-х місяців вага качок може становити приблизно 3 кг. Крім того, качки мають високий показник несучості — 100-150 яєць на рік та низький вміст жиру в м'ясі.

Качки можуть утримуватись в неопалюваному, але утепленому приміщенні, підлога якого застелена м'якою підстилкою. Порода добре переносить спеку і холод, але варто оберігати качок від протягів. Для нормального росту птиці необхідна водойма, але при її відсутності на місці вигулу можна встановити глибокі корита з водою.

Переваги:

  • невибагливість в їжі;
  • швидкість росту;
  • живучість;
  • можливість утримувати в різних умовах.

Недоліки:

  • погано висиджують яйця.

Захворювання, до яких схильна порода:

  • авітаміноз;
  • уровська хвороба;
  • омфаліт;
  • кутикуліт;
  • інфекційні захворювання.

Порода качок: Індійський бігунок

Індійський бігунок

Опис породи

Бігуни цінуються за ніжне соковите м'ясо, визнане делікатесом, і високу несучість. Порода з'явилася приблизно 2 тис. років тому в Ост-Індії. Довгий час незвичайних птахів із видовженим тулубом називали пінгвіновими качками або просто пінгвінами.

Качки швидко бігають і плавають, проте наявність водойми для утримання не обов'язкове. Порода спокійна — тривожаться тільки при небезпеці.

Зовні качки справді нагадують пінгвінів: тіло птахів вузьке, витягнуте, у формі пляшки, шия тонка й довга, а ноги прямі. 

Бігуни мають різноманітне забарвлення: 

Дике. Самки такого кольору мають коричневе пір'я і жовтий дзьоб. Селезень відрізняється зеленим дзьобом. Такого ж відтінку шия, голова і хвіст, грудка червона, а крила сірі.

Сріблясте. Самці такого забарвлення мають білі крила, чорну голову, коричневу грудку і сріблясте черевце. Самок можна відрізнити по жовтуватих крилах.

Біле. Відрізняються світло-жовтими дзьобами.

Чорне. У таких качок колір дзьоба темно-зелений.

Також можна зустріти птахів кольору хакі, блакитних особин і качок, що мають двобарвне оперення.

Качки досить дрібні. Дорослі бігуни зазвичай важать 1,5-2 кг. Самки трохи менші від селезнів. При цьому каченята швидко відгодовуються: вже в перший місяць вони наздоганяють дорослих птахів за вагою та розміром.

Індійський бігунок — це яєчна порода. За рік самки в середньому приносять по 200-250 яєць. Однак м'ясо такої качки вважається справжнім делікатесом: воно дуже соковите і ніжне.

Якщо качки пасуться на пасовищі, а недалеко є водойма, то утримувати їх можна без зайвого клопоту і витрат. Бігуни можуть цілий день пастися і самі знаходити собі їжу. При відсутності вільного вигулу стаду необхідно організувати штучну водойму або купальню. Без води падає несучість самок, качки стають неспокійними. Важливо, щоб на вигульній ділянці кожному птахові було виділено не менше 10 м².

Переваги:

  • висока яйценоскість;
  • здатність співіснування з іншими пернатими;
  • привабливий зовнішній вигляд.

Недоліки:

  • рухливість і полохливість;
  • невелика вага.

Захворювання, до яких схильна порода:

  • авітаміноз;
  • клоацит;
  • уровська хвороба;
  • кутикуліт.

Порода качок: Агідель

Агідель 

Качка Агідель — нащадок двох м'ясних (Благоварскої і Черрі-Веллі) й однієї м'ясо-яєчної породи (індійський бігунок). Взявши кращі якості від своїх «батьків», ця порода качок набула поширення в багатьох країнах світу, особливо в основних гравців на експортному ринку м'яса. Має два кроси: Агідель 34 і Агідель 345. Кожен із них відрізняється високою якістю м'яса і відмінною несучістю.

Тіло качок цієї породи велике і довге, посаджене майже горизонтально. Спина довга і широка. Шия середня по товщині і довга. Груди об'ємні і глибокі, виступають вперед, а голова велика. Дзьоб широкий, помаранчевого кольору. Ноги короткі, світло-помаранчеві, не товсті. Крила качки Агідель мають невеликий розмах. Очі темні й великі. Пір'я виключно біле, без вкраплень молочного, жовтого або кремового. Білосніжний колір качки добре закріплений в генотипі обох кросів як у самців, так і у самок.

Спрямованість породи — м'ясна. М'ясо цих качок цінується за низький відсоток жиру та гарний смак. Серед всіх бройлерних качок ця порода є найбільш дієтичною. Тушка птиці покрита білою шкірою, на якій не видно вкраплень від пір'я.

Качки швидко набирають вагу при мінімальних витратах корму. В умовах правильного харчування й утримання до 6 тижнів вага селезня складає 3 кг 200 г, а вага качки — майже 3 кг. Витрати корму складають 2,25 кг на 1 кг приросту птиці. Важливим показником (особливо для домашніх присадибних господарств) є природна збереженість. У качок породи Агідель він один із найвищих — 98,5% для каченят до 6 тижнів і 97,5% від 6 тижнів до 7 місяців. За рік при хорошому харчуванні качка може знести 225-260 яєць.

З особливостей догляду можна виділити доступ до води, однак буде досить наявності невеликого корита зі свіжою водою.

Переваги:

  • стійкість до хвороб;
  • швидкий ріст;
  • невибагливість в їжі;
  • висока продуктивність.

Недоліки:

Серед недоліків породи можна виділити тільки високий рівень споживання комбікормів, однак його плюс — інтенсивний набір ваги.

Захворювання, до яких схильна порода:

Качки практично не хворіють на інфекційні захворювання. Стійкість до лейкозу породи Агідель в 3 рази вища, ніж у інших порід, тому птахам не потрібна додаткова профілактика. Каченята народжуються міцними і без вроджених захворювань. 

Порода качок: Мускусна

Мускусна 

Мускусна качка значно відрізняється зовні від одноплемінників. У неї коротка шия, широкі груди, крила потужні, а ноги короткі.

Качки цієї породи витривалі, спокійні, дійсно невибагливі, а також практично не сприйнятливі до захворювань. Крім того, для цих качок не потрібно створювати спеціальну водойму. Вага мускусного селезня в середньому складає 6 кг, а качки — 3,5 кг.

Ще одна відмінність породи — дієтичне, червоне, з невеликим вмістом жиру м'ясо. Вихід по масі м'язів перевершує будь-яку породу качок. У м'яса також відсутній специфічний присмак, який характерний для водоплавної птиці. Яйця мускусних качок їстівні, великі за розміром, з великим жовтком і хорошим білком.

Забарвлення мускусних качок різноманітне: темне, біле, чорне, шоколадне або коричневе, блакитне. Можна зустріти й інші забарвлення, які не були визнані стандартами. Варто звертати увагу на однорідність забарвлення качки, адже існує думка, що змішане забарвлення говорить про наявність в породі домішок. 

Переваги:

  • невибагливість до кормів;
  • витривалість;
  • живуть без водойм;
  • добре несуться;
  • не шумлять і добре вживаються з качками інших видів.

Недоліки:

  • не переносять підвищеної вологості;
  • не переносять тісноту;
  • здатність до польоту;
  • досить тривале вирощування порівняно з іншими породами.

Захворювання, до яких схильна порода:

  • пухопероїди;
  • катар зоба;
  • запалення клоаки;
  • нездоровий апетит.

Проте хвороби у мускусних качок досить легко лікуються за умови їх своєчасного виявлення.

Порода качок: Мулард

Мулард

Муларди з'явилися завдяки схрещуванню мускусних качок та інших порід. Це дозволило отримати швидкорослих і великих особин зі світлим і довгастим дзьобом та темними очима. Тулуб має подовжену форму з великими крилами. Ноги короткі, жовті. Хвіст невеликий і середньо розвинений. Самці і самки розрізняються між собою тільки масою в межах 0,5 кг. Селезні мають тулуб сірого відтінку з темними крилами.

Качки швидко досягають маси в 3,5-4 кг. Відмінною характеристикою породи є її стерильність: попри наявність статевого інстинкту, запліднення яєць не відбувається. Отримати мулардів можна шляхом схрещування селезня пекінської породи з мускусною качкою.

Муларди відрізняються міцним здоров'ям, вони невибагливі до умов утримання. Для утримання необхідне закрите, комфортне приміщення площею 1 м² на 3 особини. Плюсом для птахів буде луг поруч із пташником, на якому вони зможуть пастися в пошуках корисних речовин. Крім того, качкам необхідний просторий двір з розрахунку 1 м² на 1 голову.

Переваги:

  • дієтичне м'ясо;
  • швидке зростання;
  • для утримання вистачить просторого майданчика.

Недоліки:

  • висока вартість каченят;
  • вирощувати каченят-мулардів складніше, ніж інших порід.

Захворювання, до яких схильна порода:

  • аспергільоз;
  • авітаміноз;
  • клоацит. 

Порода качок: Українська сіра

Українська сіра

Опис породи

Порода була отримана шляхом схрещування різних місцевих видів птиці з дикими кряквами. Сірі українські качки мають гарний імунітет і апетит. Не можуть обходитися без води.

Сіра українська качка має прекрасно складений тулуб. Її подовжений корпус злегка піднятий вперед. М'язи добре розвинені, спина і грудина широкі. На животі качки відсутній клиноподібний відросток. Голова, посаджена на шию середньої довжини, має овальну форму. Відмінною рисою птахів є підвищена щільність пуху. За забарвленням є:

Білі. Мають помаранчевий або яскраво-жовтий дзьоб.

Глинисті. Властиве коричневе оперення, зелений дзьоб і червоні лапи.

Дикопір'яні. Найпоширеніший окрас —  можуть мати золотисте або шоколадно-коричневе оперення. У самців на шиї біле кільце і блискуче синьо-зелене пір'я. Влітку самці линяють і стають схожими на самок. Дзьоб має оливкове забарвлення, а на його кінці розташована чорна пляма. Лапи помаранчеві.

Сірі. Цей вид качок схожий на крякву. Спини птахів покриті пір'ям чорно-бурого кольору. Крила качок і нижня частина тулуба сірого кольору, боки мають сині блискучі відливи.

Сіра українська качка належить до м'ясних порід. Середня вага дорослої самки становить 3 кг, самця — 3,5-4,0 кг. Такої ваги птахи досягають до 4 місяців. У віці 2 місяців каченята важать близько 2 кг. М'ясо молодих качок особливо ніжне і м'яке.

Породу розводять не тільки для отримання м'яса. Качки також добре несуться і дають багато пуху. 

Для породи сірих українських качок характерний швидкий ріст. Виживання каченят становить 95-97%. Сірі качки можуть показувати хорошу несучість, яка в середньому становить 120-140 яєць на рік.

Вирощувати сіру українську качку досить просто. Для утримання можна використовувати будь-яке утеплене приміщення із сухою підстилкою. Обов'язково потрібен вигул, корита для купання або природний басейн. Площа приміщення розраховується за нормою 1 м² на 3 качки, адже птахи погано переносять перенаселення.

Переваги:

  • швидкий ріст;
  • стійкість до хвороб;
  • стійкість до низьких температур;
  • невибагливість у харчуванні та утриманні;
  • висока продуктивність.

Недоліки:

  • галасливість;
  • непереносимість тісноти;
  • необхідність вигулу.

Захворювання, до яких схильна порода:

  • паратиф;
  • катар зоба;
  • нездоровий апетит.

© Анастасія Герасименко, Kurkul.com, 2020 р.

Виконано за допомогою Disqus