Чому дорожчають корми і що з цим робити?

Чому дорожчають корми і що з цим робити?

18 листопада 2020 3025 0

Що одному добре, іншому — зле. Поки одні українські фермери тішаться високими цінами на зерно, інші готуються «згортати» своє виробництво. Саме ті, хто займаються вирощуванням птиці, свиней та іншої худоби відчули тиск високих цін на зерно.

Про те, що нині відбувається на ринку зерна, чому та з якими проханням профільні тваринницькі асоціації звернулися до уряду і що про цю ситуацію думають самі фермери, читайте в нашому матеріалі. 

Ціни на зерно та корми в Україні: що відомо

Усі процеси, що відбуваються на агроринку України та світу, є міцно пов’язаними між собою. Сезон-2020 із його нетиповими погодними умовами та ринковими коливаннями виявився напруженим для всіх галузей агровиробництва. Нині завершується збір пізніх зернових в Україні і аграрії підраховують обсяги валового збору зерна. За попередніми даними, цьогорічний урожай зернових через весняні приморозки, посуху та інші чинники буде суттєво меншим, ніж прогнозували самі аграрії та аналітики на початку сезону.

Услід за цим одночасно зі стартом жнив ціни на зерно пішли вгору, адже внутрішня пропозиція скоротилася і попит за кордоном на нашу рослинницьку продукцію залишається високим. Деякі культури за кілька місяців узагалі побили свої кількарічні цінові рекорди. Аналітики прогнозують, що ціни як продовольчого, так і фуражного зерна продовжать зростати в найближчому майбутньому.

У цей час, коли українські фермери, які займаються рослинництвом, радіють росту цін, коригують свою політику продажів вирощеного зерна і думають, що робити з «невигідними» форвардами, тваринники забили на сполох. Подорожчання зерна, у тому числі фуражного, яке використовується у виготовленні комбікормів, суттєво впливає на ціни багатьох харчових продуктів, зокрема продукції тваринництва. 

І справді закупівельні ціни на фуражну кукурудзу у кінці жовтня 2020 року зросли майже на 65% відповідно до цін аналогічного періоду минулого року, ціни на фуражну пшеницю — на 57%, соняшниковий шрот — на 39%, соєвий шрот — на 42%. Відповідно вартість готового комбікорму нині зросла у порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 40-45%. 

Вартість закупівлі зернових культур і продуктів переробки олійних культур, грн/т
Назва культури на 1.10.2019 на 1.10.2020 Відхилення
грн. %
Кукурудза фуражна 4050 6750 2700 67%
Пшениця фуражна 4600 7200 2600 57%
Соєвий шрот 10200 14500 4300 42%
Соняшниковий шрот 5250 7300 2050 39%
Соєва мука 9300 13700 4400 47%
Соняшникова мука 4300 6400 2100 49%

Між іншим, саме комбікорми займають 65-70% у структурі собівартості продукції, наприклад, птахівництва та свинарства. 

До того ж птахо- і свиноферми зіштовхнулися з проблемою закупівлі зернофуражних культур для виробництва комбікормів. Багато хто з аграріїв, спостерігаючи за висхідними цінами на зерно, «тримає» свою продукцію до кращих… часів… цін. Створюється штучний дефіцит, який «підігріває» ринок та підвищує цінові пропозиції зі сторони експортерів, виробників комбікормів та споживачів зерна. 

За словами самих виробників, ця ситуація із ростом цін на зерно і корми змушує їх переглянути свою бізнес-стратегію аж до зменшення поголів'я свиней/худоби, посадок птиці в пташники чи взагалі відмови від цього напрямку.

Читати також: Цифрові рішення, ціни та зберігання: що з урожаєм зерна на Хмельниччині

У чому суть проблеми?

Уже на початку листопада 2020 року Асоціація «Союз птахівників України» та Асоціація «Свинарі України» звернулися в спільному офіційному листі до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігоря Петрашка з проханням втрутитися в ситуацію та допомогти виробникам. 

Представники цих об'єднань пояснили ситуацію із зерном на ринку та просять уряд правильно формувати баланс зернових в Україні і відповідні обсяги експорту, зокрема кукурудзи. А самі фермери, як поділився один із наших знайомих аграріїв, уже готуються пікетувати владні кабінети в Києві, якщо влада не втрутиться.

Птахівники та тваринники заявляють, що їхнє виробництво буде збитковим через неконтрольований експорт кукурудзи і зерна загалом, подорожчання кормів та зниження цін продукції.

За даними інфографічного довідника «Агробізнес України 2019/20» Україна посіла четверте місце у світі за обсягами експорту кукурудзи. Із вироблених 35,9 млн т вітчизняні аграрії експортували 30,3 млн т. При внутрішній потребі в 7 млн т це призвело до скорочення перехідних залишків та росту цін в квітні-травні цього року внаслідок мінімальної пропозиції на ринку.

Прогноз збору врожаю кукурудзи в 2020 році донедавна (точніше, до жовтня 2020 року) складав 36,5 млн т. Але, з огляду на умови сезону та перебіг жнив, у листопаді USDA знизила цей показник на 8 млн т: за даними американського відомства Україна цьогоріч збере лише 28,5 млн т цієї культури. 

Станом на середину листопада, було експортовано тільки 3,4 млн т кукурудзи — темпи суттєво відстають від тогорічних. Але ж до цього постачальники розраховували на рекордний урожай і укладали відповідні контракти. Зрештою, невдовзі вони мають поставити закордон ще близько 10 млн т нашої кукурудзи.

Схожа ситуація складається на ринку пшениці, яка також є однією з основних складових комбікормів. 

Як вказано в довіднику «Агробізнес України 2019/20», Україна впевнено тримається в ТОП-5 світових експортерів цієї продукції. За прогнозом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, наші аграрії у нинішньому 2020/21 МР експортують 17,2 млн т пшениці. Звісно, цей показник менший за торішній — 21 млн т, але враховуючи обсяги врожаю у цьому сезоні, то він залишається досить високим. Із початку цього маркетингового року станом на середину листопада Україна вже експортувала 11 млн т пшениці. 

Звичайно, експорт зернових в цьому сезоні суттєво відстає в порівнянні з аналогічним періодом минулого маркетингового року — аж на 3,3 млн т або 16% (17,65 млн т проти 20,94 млн т). Але тваринники певні, що в умовах неврожаю цього сезону навіть такі цифри можуть бути критичними для галузі.

«Україна може повторити гіркий досвід 2003 року, коли була змушена закуповувати зерно за кордоном за набагато вищими цінами, ніж ті, за якими було їх експортовано», — переконані в профільних асоціаціях тваринників і птахівників. 

 

Що чекає на птахівництво

Ріст собівартості виробництва через здорожчання кормів, як заявляють у «Союзі птахівників України», призведе до збитковості виробництва м’яса птиці та яєць у четвертому кварталі цього року. Імовірно, що це виробництво і надалі буде збитковим без суттєвого збільшення відпускних цін. Нині збитковість виробництва м’яса птиці становить -12%, а яєць сягає аж -17%.

За даними Держкомстату України, у 2019 році рентабельність виробництва продукції птахівництва навіть при значно менших цінах на комбікорм, була від’ємною: м’яса птиці — -3,7%, яєць — -23,5%. Лише окремі підприємства-виробники м’яса птиці, які мають повну вертикальну інтеграцію, закінчили минулий рік з позитивною рентабельністю на рівні 3-7%.

При цьому ціни на продукцію птахівництва фактично прив’язані до купівельної спроможності населення, яка була і залишається низькою.

«Середні відпускні ціни на м'ясо птиці у вересні 2020 року у порівнянні з аналогічним періодом минулого року зменшились на 15%. Середньорічні відпускні ціни на яйця взагалі зменшуються третій рік поспіль — на 12%, 15% і цього року на 13%. Тобто при минулорічній збитковості виробництва, суттєвому рості собівартості протягом поточного року, маємо ще й зниження відпускних цін як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках», — зазначають птахівники.

Зрештою, наслідки цих процесів виробники вже відчувають зараз, оскільки багато хто заявляє про зменшення обігових коштів, скорочення поголів’я, обсягів виробництва яєць та їх експорту. 

Крім того, фермери кажуть, що в таких умовах вони просто не можуть конкурувати не лише з іноземними підприємствами на зовнішніх ринках, а і з великими компаніями-виробниками курятини та яєць навіть всередині країни. Також прогнозують, що багато малих і середників виробників не витримають такої кризи, отримають колосальні збитки та просто закриються.

Реанімації свинарства загрожує зрив

Щороку рентабельність свинарства, поголів’я свиней та кількість ферм в Україні скорочуються із «заздрісною» стабільністю. Нині, за даними  довідника «Агробізнес України 2019/20», у вітчизняних сільгосппідприємствах вирощують лише близько 3,3 млн свиней. Добре «підкосила» вітчизняних свинарів африканська чума свиней (АЧС) та «експортна ізоляція», пов’язана з низкою карантинних обмежень.

Усупереч цим несприятливим обставинам, нещодавно промисловий сектор свинарства почав поступово відновлюватися. Проте в Асоціації «Свинарі України» переконані: ситуація, що нині складається на ринку сільськогосподарських культур, може не тільки нівелювати довгоочікувані здобутки, а й повернути свинарство України до стагнації.

«Здорожчання кормів суттєво впливає на собівартість вирощування свиней через превалюючу частку витрат на годівлю — у середньому 70%. Якщо на початку року середня собівартість виробництва комбікорму «Фінішер», який формує понад 2/3 виробничих витрат на годівлю, складала 4,9 грн/кг, то у середині жовтня цей показник перевищив 7 грн/кг, тобто зріс майже на 43%. На початку року собівартість вирощування свиней забійних кондицій коливалася в межах 39-43 грн/кг, зараз виросла до 44-46,5  грн/кг», — пояснюють в асоціації.

У цих межах нині коливаються закупівельні ціни, але вони, у середньому, на 3% поступаються котируванням вересня-жовтня 2019 року та, згідно з прогнозами, можуть надалі послаблюватися.

Назва статей витрат 20.10.2019 20.10.2020 Відхилення
І Виробнича вартість 37,82 43,22 14,3%
  в т.ч. прямі матеріальні витрати 28,27 33,17 17,3%
  корми 25,9 30,64 18,3%
  ветпрепарати 2,37 2,53 6,8%
  Заробітна плата персоналу та нарахування на фонд оплати праці 4,35 4,56 4,8%
  Енергоносії 2,26 2,41 6,6%
  Загальнановиробничі матеріальні витрати 1,14 1,19 4,4%
  Амортизація 1,8 1,89 5,0%
ІІ Інші витрати 2,51 2,69 7,2%
ІІІ Усього собівартість вирощування свиней забійних кондицій 40,33 45,91 13,8%
  Середня ціна реалізації на забій, грн/кг 45,71 44,57 -2,5%
  Рентабельність 13% -3%  

На ринку побоюються не тільки того, що свиноферми стануть збитковими, а й того, що вітчизняні виробники свинини зупинятимуть будь-які проєкти в цій сфері. Це, відповідно, призведе до чергового скорочення промислового поголів’я свиней в країні, що згодом відгукнеться послабленням пропозиції м’яса та його здороженням не тільки в закупівлі, а й на полицях магазинів і супермаркетів. 

«Дефіцит внутрішнього ринку свинини намагатимуться компенсувати за рахунок закупівлі м’ясної сировини за кордоном, що негативно позначиться на рівні самозабезпеченості країни свининою», — упевнені в Асоціації «Свинарі України».

Враховуючи багато аспектів функціонування агроринку, члени Асоціації «Союз птахівників України» та Асоціації «Свинарі України» просять уряд внести до додатка зернового Меморандуму, підписаного Мінекономіки із учасниками ринку зерна, узгоджені загальні річні обсяги експорту кукурудзи як основної фуражної культури.

«Ми не є прибічниками введення будь-яких експортних обмежень, однак в разі неконтрольованого порушення балансових показників щодо зернових культур, будемо вимушені звертатися до керівництва держави щодо запровадження заходів державного регулювання для забезпечення галузей тваринництва фуражем в необхідних обсягах (6,5 млн т) та відповідно населення — продуктами харчування за доступними цінами», — кажуть тваринники.

Що говорять виробники

Дмитро Ручковський

Зерно масово продають і в нас тепер ціна на кукурудзу, пшеницю просто космос. Звичайно, воно все відіб’ється на хлібові. Зерно тікає від нас, не залишається на ринку, а отже, піднімаються ціни. От були квоти, відправили наші потрібну кількість продукції і потім ціна більш-менш стабілізувалась. 

 

Два місяці тому ми виходили на рентабельність 3,6%, але кілька останніх місяців були дуже складними.

Корми наперед закупити ми не можемо, своїх обігових коштів не вистачає, а «доступні» кредити» 5-7-9% нам не дають. Два місяці «Приватбанк» морочить голову. Я не знаю, хто вже отримав кредит за тією програмою. Ну, мабуть, можна отримати, якщо у власності є якийсь дорогий особняк? А якщо в нас є фермерське господарство, що коштує тільки пару мільйонів доларів, то його оцінюють у 6 млн грн і не можуть дати той кредит на 2 млн грн!

Ми хотіли під новий урожай узяти ці кредитні кошти, щоб дешевше закупити кукурудзу і пшеницю. Так би могли хоч трохи зберегти ту рентабельність виробництва. Своєї землі не маємо і все для приготування комбікормів закуповуємо самі. А зараз працюємо по факту: машина приїхала, привезла 25 т зерна — купуємо по нинішній ринковій ціні. Корми готуємо самі згідно свого рецепту. От кукурудза трохи дешевша, значить, у корм іде більше кукурудзи, менше — пшениці.

Думаю, ті великі господарства, які самі вирощують зерно, можуть трохи легше пережити цей період і їм вийде продукція птахівництва трохи дешевше, але все одно у них є свої витрати… Що може зробити наша влада, щоб нам допомогти? Хоч би не заважала й дала нам спокій.

Сергій Татаренко

  • Фермерське господарство «Тагрос», с. Мале Устя Чернігівської області
  • Займаються вирощуванням гусей (велика сіра порода) та свиней
  • Маточне поголів’я гусей 1 200 шт., 30 свиноматок

Ріст цін нас зачепив трохи менше в силу специфіки виробництва — вирощуємо гусей. Велику частину кормів для нашого поголів'я складають зелена маса і сіно, то ми не стільки залежимо від зернових культур. 

Але ми працюємо на цьому ринку і все рівно бачимо тенденції. У нас ще є своя інкубаторна станція і наші клієнти «по яйцю» уже скорочують посадки на фермах, збувають птахів.

Крупні і всім відомі виробники курятини витримають цю кризу, конкуренцію, бо «сидять» на держдотаціях. А близько 60-70% малих і середніх виробників або суттєво скоротять свої птахоферми, або просто закриються.

Олександр Дмитрук

Як на мене, ціна продукції тваринництва залежить не від вартості кормів, а від цінової політики ринку збуту. Але те, що склалося в Україні зараз із кормами… Із 2006 року, відколи я працюю у свинарстві, таких криз було декілька. Нічого поганого чи хорошого від них очікувати не варто. Потрібно лише постійно готуватися.

Робота з кормами в нас побудована так, щоб максимально здешевити продукцію. Усю кормову базу ми закуповуємо на початку маркетингового року. Комбікорми виробляємо самі і вже навчилися навіть більше — виробляємо власні унікальні установки для виготовлення комбікормів. 

Економічна складова нашого бізнесу базується на тому, що ми не обтяжені кредитами і не змушені інвестувати в дороге обладнання для годівлі тварин. Увесь процес вирощування свиней у нас побудований під гаслом «Просто, надійно, ефективно». Це дає нам можливість уже стільки років працювати у свинарстві стабільно.

Такі коливання цін відбуваються регулярно і до них треба готуватися. Ті, хто не готовий, хто обтяжений кредитами абощо, будуть скорочувати виробництво, зменшувати поголів’я. Але ця криза свідчитиме тільки про те, що хтось відійде від справ, а хтось, хто працює постійно і правильно, буде свого часу отримувати надприбутки.

Читати також: Як створити успішну свиноферму, що приносить прибуток

Ігор Антонів

Зерно і корми здорожчали одночасно зі жнивами, десь із кінця серпня. Ми їх виготовляємо самі, але сировину закуповуємо. От уявіть тільки: пшениця була по 4-4,5 грн за 1 кг, а зараз — уже 6-7! Ще підніметься на гривню за кілограм точно, грубо кажучи. Соєва макуха була по 11 грн за 1 кг, стала  — 14 грн! По кукурудзі ще ситуація не до кінця зрозуміла. Ціна підросла, але багато фермерів ще не зібрали урожай і складно говорити.

Ціна на готову продукцію не росте, а от на кормову базу — дуже підскочила. Ми наперед нічого не можемо купити, бо ніхто не продає. Фермери чекають ще вищих цін. Вони зараз продали зерна рівно стільки, скільки їм потрібно, щоб покрити ключові витрати в цьому сезоні. А решту тримають і мають надію, що сировина ще підросте. Мені кажуть: «Який сенс мені продавати зараз по 6 грн/кг, якщо взимку ціна вже буде по 7 грн/кг?».

А курятина рости в ціні не буде, бо ціну тримає ринок світу, зокрема, найбільші гравці-виробники курятини Бразилія та Іран. Наша курятина, в основному, іде на експорт. А експорт тримає ціну. І ніхто нам, українським виробникам, ніде не дасть більшу ціну. Тож поки на світовому ринку ціни не піднімуться, ми будемо «грати» за їхніми правилами і продавати за їхніми цінами. 

Я буду вимушений припиняти посадки, не буду садити курку, бо це не буде вигідно. Доведеться звільняти людей і закривати виробництво. Годувати птицю в «нуль» чи в «мінус»?  А який сенс тоді з такого бізнесу?

Державі є сенс втручатися в цю ситуацію, щоб наші експортери не вивезли всю пшеницю та кукурудзу за кордон. Бо цілком може бути, що потім Україна закуповуватиме зерно з того ж таки Китаю за незрозумілими цінами. Тож зараз основне — щоб обмежили вивіз українського зерна.

Сергій Маловік

  • Агрофірма «Лан», с. Новов’язівське Дніпропетровської області
  • Займаються рослинництвом і тваринництвом
  • Вирощують 2 тис. голів свиней

Висока ціна на пшеницю — для нас це дуже добре, бо саме рослинництво є нашим основним напрямком агробізнесу. 

Але із цього року на фермі у нас відбулися зміни: свиноматок ми продали і почали брати молодняк на дорощування. Сьогодні із такою ціною на кормову базу собівартість виробництва свинини, у кращому випадку, складає близько 45 грн за 1 кг при реалізації тварин масою 105 кг. При вазі 120-130 кг собівартість впаде до 42-43 грн.

Яка в нас ситуація зараз? Я залишив зараз свиням корму 2 тис. т і розпродаю зараз поголів’я.

Мені краще продати ті корми і зерно, ніж тримати свиней із такими цінами та незрозумілим ринком.

Наші свинарі в шоці і хочуть їхати в Київ… Але поки влада знову не зміниться, усе так і буде.

© Катерина Капустіна, Kurkul.com, 2020 р.

Виконано за допомогою Disqus