Богдан Бандрівський: Основне у тваринництві — правильний менеджмент і команда

17 грудня 2021 748 0

Богдан Бандрівський, директор ТзОВ «Угринів Еко Ферм»

«Угринів Еко Ферм» — молоде підприємство, засноване у 2015 р. Розпочинали тут із закупівлі поросят вагою 25 кг і годували до забійних кондицій. Сьогодні в господарстві 2050 свиноматок із середнім приплодом 15 поросят, власний комбікормовий завод, елеватор, і це — лише початок. Господарство стрімко розвивається, а керівництво вже замислюється про власну переробку. Що стало запорукою успішного розвитку свинарського напряму «Угринів Еко Ферм» — для Kurkul.com розповів керівник підприємства Богдан Бандрівський.

Kurkul.com: З чого розпочинали роботу на підприємстві?

Богдан Бандрівський: Привозили на господарство трьохпородних гібридів і ставили на відгодівлю. Поступово формувалася команда, спеціалісти навчались працювати з тваринами, лікувати, переміщувати тощо.

Ми аналізували економіку, слідкували за показниками. Через півтора року, коли команда в цілому вже була сформована, я вирішив привезти племінне поголів’я з Данії. В галузі свинарства я працював уже понад 20 років, тож досвід маю. Зупинилися на всім відомій в Україні генетиці — данській. Так я реалізував одну зі своїх давніх ідей — ми завезли велику білу породу, ландрас, дюрок і створили першу племінну ферму-нуклеус данської генетики в Україні.

Читати за темою: Надія Кудлай: Хто каже про збиткове тваринництво, той не готовий працювати вдень і вночі

Особливість у тому, що ми «підв’язані» під данські генетичні центри. Є комп’ютерна програма Cloudfarm, яка допомагає нам чітко контролювати генетичні та племінні показники тварин, порівнюючи їх із данськими фермами. Це дає нам можливість постійно аналізувати нашу роботу та вносити корективи за необхідності.

Сьогодні ми інтенсивно продаємо цю генетику в Україні багатьом свиногосподарствам. Наша основна мета — покращити генетику в Україні.

Наші данські партнери надають повний супровід. До пандемії це були приїзди спеціалістів у господарства, особисте спілкування та розв’язання будь-яких питань тут же, на місці. Зараз, з огляду на епідеміологічну ситуацію, всі консультації проводяться онлайн.

Kurkul.com: Куди збуваєте продукцію? Чи є в планах будівництво власних переробних потужностей?

Богдан Бандрівський: Логістично ми розташовані поблизу п’яти м’ясокомбінатів у Волинській і Львівській областях, тож проблем зі збутом немає. Та оскільки ми постійно зростаємо, вже є конкретні задуми будівництва сучасного м’ясокомбінату, що відповідатиме вимогам ЄС. Зараз ми спостерігаємо, як із цим працюють в Європі та які лінії для утилізації побічних продуктів потрібно використовувати.

Читати ще: Анатолій Тітов: На ринку втримаються лише високотехнологічні ферми з мінімальним надоєм 10 тис. л.

Богдан Бандрівський

Kurkul.com: Що змінилося у господарстві за останні роки? Як вдосконалюєте виробництво?

Богдан Бандрівський: Ми над цим постійно працюємо. У порівнянні з початком нашого товарного виробництва, ми зменшили кількість свиноматок, водночас збільшивши поголів’я — навчилися працювати з багатоплідною данською генетикою.

У нас було приблизно 2250 свиноматок, на сьогодні — 2050. Маємо більшу відлучку, більшу групу дорощування і більшу групу відгодівлі. Середня кількість відлучених поросят — 15 голів, а відсоток відходу — орієнтовно 6-7%.

Скажімо так, за 5 з половиною місяців у нас тварина йде на забій. Це досить швидко, але цілком реально, що можуть підтвердити господарства, які працюють з нашою генетикою.

Kurkul.com: Очевидно, що такі прирости залежать зокрема і від правильного підбору кормів.

Богдан Бандрівський: Генетика і кормовиробництво — це найважливіші чинники для успіху в нашій справі. Ну і, звісно, команда, яка згуртовано працює. Якщо говорити конкретно про корми — тут все доволі жорстко. По-перше, в нас є перевірені, надійні постачальники зернових. Є лабораторія — з кожної окремої одиниці транспорту, кожної фури, яка заїжджає до нас на виробництво, відбираються проби. Визначається рівень вологи, забрудненості, білку, вміст мікотоксинів, що дозволяє заощадити на інших кормових добавках, наприклад, сорбентах.

Якщо відібрані проби відповідають всім вимогам — зерно приймається на зберігання в елеватор. Сьогодні здана перша черга елеватора на 22 тис. т зберігання зерна, друга черга буде на 49 тис. т.

Читати також: Сергій Нетяга: Все добре — це коли мене питають «Не влазить молоко, що робити?»

Після приймання зернової групи йде білкова сировина, і тут аналогічна ситуація. Приймаємо сою, перевіряємо її за різними показниками, після чого відправляємо на переробку. Маємо дві лінії: одна з них — це екструзія, перероблення в макуху, інша — це прожарювання сої.

Комбікормовий завод у нас нідерландського виробництва, повністю автоматизований — один оператор керує всіма процесами. Задає необхідну рецептуру, обирає зернову групу, макродозування, мікродозування, додає необхідні амінокислоти, суміші й багато інших компонентів для якісних комбікормів.

Перш ніж потрапити на кормовий стіл тварин, готова продукція відправляється вдруге у лабораторію. Щоб дослідити дисперсність, тобто товщину помолу корму, якість вимішування, вміст протеїнів, жирів та клітковини.

Kurkul.com: Чи давно збудували лабораторію?

Богдан Бандрівський: Лабораторія була задумана від початку виробництва, а саму ідею втілили вже коли почали будувати елеватор, який вимагає певних кондицій зерна для зберігання. Тоді й прийняли рішення побудувати лабораторію. Зі зростанням виробничих потреб ми поступово додавали й додавали обладнання: для визначення клітковини, рівня сирого протеїну в кормі, для визначення уреази, рівня мікотоксинів у кормах тощо.

Kurkul.com: Щодо кормів, на які елементи слід звернути увагу в першу чергу, якщо ми говоримо про престартери?

Богдан Бандрівський: Найскладніший період у поросят — від народження до відлучення. Це, можна сказати, кризовий період, протягом якого найбільше роботи. Звісно, тут корм відіграє ключову роль.

Ми дуже уважно підходимо до підбору вхідної сировини, до якості змішування, товщини помолу престартера, щоб корм був ідеально збалансований і відповідав усім фізіологічним потребам тварин даної вікової групи.

Kurkul.com: Який добовий приріст ваги на дорощуванні й на відгодівлі у вашому господарстві? Яка конверсія корму?

Богдан Бандрівський: Відгодівля — це в середньому від 1250 г до 1450 г, залежно від ваги тварини. На дорощуванні тварини від 30-32 кг дають понад кілограм приросту на добу. Ми слідкуємо постійно за конверсією кормів і для нас це є одним із ключових моментів.

Конверсія корму на кілограм маси складає від 2,45 кг до 2,55 кг. Тут багато чинників впливають, не тільки корми, але й, наприклад, температура тощо. Тому й конверсія нерівномірна.

Дивитись за темою: Карта племінного свинарства

Богдан Бандрівський

Kurkul.com: Звідки отримуєте необхідні компоненти для приготування кормів?

Богдан Бандрівський: Співпрацюємо з компанією «АБМ Трейд». Розпочалося все з експерименту, оскільки я — дуже скептична людина. Була виділена контрольно-дослідна група, яку ми поставили для відгодівлі. Простежили усі показники від дорощування до забою і після гарних результатів ми почали поглиблювати співпрацю.

Чим мені імпонує працювати з «АБМ Трейд»? Перше — це відкритість компанії, вони допомагають нам проводити контроль вхідної сировини, допомагають розробляти кормові дієти, раціони для тварин. У нас по кожному виду кормів є 200-300 рецептур, розроблених спільно з ними. На будь-який випадок.

Окрім цього, ми разом відвідували багато галузевих виставок, міжнародних у тому числі. Компанія допомагала нам також у виборі обладнання, адже у них величезний досвід у кормовиробництві. Яку підібрати дробарку, як правильно підібрати змішувач, які ваги мають бути, на яких датчиках вони повинні стояти, які транспортні системи пускати в дію.

Читати ще: Українське тваринництво: географія продажів, імпортери, обсяг експорту та виробництва

Богдан Бандрівський (ліворуч) та Любомир Мізерак, регіональний менеджер «АБМ Трейд» (праворуч)

Тож з «АБМ Трейд» ми отримали повний супровід у питанні кормовиробництва, оптимізації рецептур і, відповідно, закупівлі різноманітної сировини. Рентабельність нашого виробництва зросла на 15-18%.

«Працюємо з «Угринів Еко Ферм» ще з 2016 року. Поступово господарство повністю перейшло на нашу лінійку кормів і зараз ми надаємо їм повний спектр послуг та розробляємо премікси конкретно під потреби генетики господарства. «Угринів Еко Ферм» — це свого роду лакмусовий папірець, взірець, на який дивимося не лише ми, як виробники. На основі отриманого досвіду з таким господарством, нам значно простіше працювати і з меншими виробниками свинини. З господарством нелегко з точки зору специфікації та прискіпливого підходу до роботи, але надзвичайно цікаво, в плані розвитку. Наприклад, не всі мають можливість контролювати якість зернової групи, та сьогодні кожен може придбати 35% предстартер для поросят,  який розробили спеціально для «Угринів Еко Ферм». Сьогодні цей продукт доступний для кожного», — Любомир Мізерак, регіональний менеджер «АБМ Трейд».

Kurkul.com: Як, на Вашу думку, сьогодні почувається українське свинарство?

Богдан Бандрівський: На Західній Україні дуже інтенсивно розвивається свинарство. З’явилося багато потужних свинокомплексів та генетичних компаній, які дають якісний генетичний матеріал.

Це наслідок появи великої кількості гравців на внутрішньому ринку. Якщо раніше переважала кількість товарного свинопоголів’я в населення, то тепер більшість сконцентрована на свинотоварних підприємствах. Ми йдемо до того, що інтенсифікується виробництво, відповідно, багато підприємств постійно збільшують поголів’я.

Якщо говорити про товарних тварин — тут конкуренція досить м’яка, я б сказав, а от на ринку племінних тварин є велика конкуренція. Я думаю, що орієнтовно через 5 років ми вже не будемо імпортувати стільки продукції, як зараз.

Kurkul.com: Чи користувалися програмами компенсації за придбання племінного поголів’я та спермопродукції?

Богдан Бандрівський: Так, є кілька програм, якими ми скористалися, і не лише по тваринництву. Перша — це часткова компенсація вартості обладнання. Ми закуповували обладнання українського виробника ТзОВ «Варіант Агро Буд» для нашого елеватора й отримали компенсацію від держави 25% від вартості.

Читати також: Рецепт здорової ферми. Як працює «АБМ-Трейд»

Елеватор ТзОВ «Угринів Еко Ферм» від «Варіант Агро Буд»

Друга — це відшкодування за закупівлю племінних тварин. Цього року програма приємно здивувала. Якщо раніше було відшкодування 50% по генетичних ресурсах, то зараз — 80%.

Тож працюємо з програмами відшкодування інтенсивно. Вони дійсно працюють, потрібно лише подати правильний пакет документів. 

Kurkul.com: Чи користуєтесь кредитами?

Богдан Бандрівський: Ми кредитуємось у двох банках, один з яких — «Ощадбанк». Оскільки господарство постійно будується, ми потребуємо значних коштів для цього процесу, а витрачати обігові кошти на розбудову складно. Зазвичай беремо кредити на 5-7 років. Є у «Ощадбанку» програми, за якими нам частково відшкодовуються відсотки. Наприклад, якщо це 10% з частковою компенсацією, то ми оплачуємо лише половину, і відсоток виходить удвічі менший, тобто 5% на весь кредит.

Kurkul.com: Що могла б зробити держава вже сьогодні, аби простимулювати тваринництво?

Богдан Бандрівський: Скажу відверто і, можливо, це викличе критику від тих, хто вирощує сировину. Багато країн захищають свої ринки, вводячи експортне мито. Я б теж ввів експортне мито, щоб не страждав внутрішній ринок.

Якщо в період жнив зерно вартувало 5,5 грн/кг, то зараз воно коштує 8 грн/кг. Експортне мито обмежить вивіз нашого зерна. Краще тут наростити свинопоголів’я і не тільки. Птицю ми теж успішно експортуємо до Євросоюзу. Багато є ринків відкритих, той же Китай, у якого недостатньо власної свинини. Тому я б розширював ринки для вже готової продукції.

Читати ще: Ігор Романов: Здавати худобу на м'ясокомбінати — працювати собі у збиток

Звісно, мене почнуть критикувати аграрії, які вирощують зерно. Не секрет, що всі зараз притримують зерно, чекають різкого росту ціни. Є прогнози, що пшениця незабаром перетне позначку $400/т в портах. А для нас це збільшення витрат, навантаження на тварину, зменшення рентабельності. Це може змусити багато підприємств вийти з бізнесу.

Kurkul.com: У чому різниця між данським свинарством та українським? Чого нам найбільше не вистачає?

Богдан Бандрівський: Як на мене, основне — це менеджмент. Це висококласні фахівці, які здатні виконувати поставлені завдання і розуміють чому вони знаходяться тут. Тому, хто в нас купує генетику, ми безкоштовно навчаємо їхніх спеціалістів. Вони працюють на нашому виробництві й бачать наочно, як ми досягаємо результатів. Ми — відкрите підприємство і не приховуємо нічого. Навпаки, готові до того, щоб інші підприємства нам задавали темп і ставили нові виклики. Адже всі ми разом працюємо на один результат.

«Правильне бачення інвесторів у розвитку свинарства на Львівщині дало можливість «Угринів Еко Ферм» створити високотехнологічне підприємство. Грамотно підібрана генетика, збалансовані рецепти кормів, своєчасні закупки сировини, гарні умови по утриманню тварин, менеджмент та мотивація працівників тощо, дають можливість розкрити на 100% генетичний потенціал тварин та отримати високу рентабельність підприємства», — Олег Сковронський, незалежний консультант, ветеринарний лікар.

© Андрій Яцина, Kurkul.com, 2021 р.

Виконано за допомогою Disqus

- 4° ... - 7°

Вітер

3.7м/с

Опади

0.9мм

Вологість

84%