Сергій Нетяга: Все добре — це коли мене питають «Не влазить молоко, що робити?»

19 серпня 2021 3644 0

Нещодавно Kurkul.com побував у справді передовому тваринницькому господарстві, адже багато техніки та обладнання для молочних комплексів вперше в Україні з'явилося саме тут. Мова йде про ФГ «Маїсс», що на Хмельниччині. Сергій Нетяга, заступник директора цього господарства, впевнений, що для хорошого результату потрібно важко працювати, не очікуючи підтримки тільки від держави. За його словами, як і апетит, що приходить під час їжі, жага до розвитку та нарощення поголів’я зростала щоразу більше в ході роботи на фермі. Як тут годують понад 300 телят одночасно, як заготовляють корми для тварин, чому менеджерів європейських компаній не пускають на поріг господарства та багато інших цікавих подробиць читайте в інтерв’ю Сергія Нетяги для Kurkul.com.

Kurkul.com: Розкажіть про основні напрями діяльності господарства.

Сергій Нетяга: Рослинництвом ми займаємося ще з 2004 р., а тваринницький напрям взяли в роботу з 2010 р. Коли господарство, де ми сьогодні знаходимося, викупили у попередніх власників, тут було всього 90 голів худоби. Тоді було прийнято рішення, що якщо займатися цією справою, то займатися серйозно.

Дуже багато в нас ще збережених пострадянських підприємств, які безкоштовно дісталися у спадок теперішнім власникам. Більшість із них у бізнес ніколи гроші не вкладали і не планують.

Вони власника постійно переконували: «Що ти робиш, ми тут вже по 20 років ті колгоспи тримаємо, толку з них немає, а тут якраз 2008 року криза бахнула, ніхто не знає чого чекати, а ти от хочеш тваринництво розвивати!».

Але, слава Богу, що не послухався і підійшов до справи максимально серйозно. Вважаю, що ми достойно працюємо в цьому напрямі. На сьогодні маємо 4,5 тис. поголів’я, 700 нетелей, 1,5 тис. голів дійного стада, доїльні зали, сучасне обладнання.

Читати за темою: Правда чи брехня: Розвіюємо міфи про молочну галузь

Маємо статус не якогось там племрепродуктора — ми племзавод голштинської породи корів. Займаємося американською, канадською селекцією.

Відгодівлею не займаємося, бичків не тримаємо, продаємо ще «мокрими». Хоча і хочеться їх тримати, але ціни не було і не буде, тому тільки молочний напрям.

Зембанк у нас трохи більше 3 тис. га, вирощуємо кормові на годівлю, а також технічні культури — кукурудзу і соняшник на продаж.

Kurkul.com: Скільки людей зайнято на підприємстві загалом і за окремими напрямами?

Сергій Нетяга: Сьогодні у нас працюють близько 75 осіб. Із них 27 зайняті в рослинництві, а всі решта — у тваринництві. Як завжди було, завжди є робота там, де є тварини.

І це попри те, що в нас повна механізація — роботи самохідні телят поять, кормороздавач самохідний, сучасне доїльне обладнання тощо. Та все це треба обслуговувати, тож без людської праці ніяк. Хочу особливо звернути увагу на середній вік нашого персоналу — 28 років. Це багато про що говорить. Таким людям треба платити належну зарплату, щоб вони не шукали кращої долі в Польщі чи Чехії. Відповідно, ККД таких працівників теж зовсім інший.

Читати також: Ольга Полозова: Молочна ферма — це наша подушка безпеки

Kurkul.com: Куди збуваєте продукцію? Чи маєте власну переробку?

Сергій Нетяга: Якщо не рахувати моє хобі з виробництва сирів (усміхається), то власної переробки немає. У вільний час працюю у нашій маленькій сироварні. Є камери дозрівання і все необхідне, роблю голландський сир, сулугуні, бринзу, гауду. Не продаємо нічого, все друзям роздаємо. Кожен повинен мати якусь улюблену справу, щоб голова відпочивала.

Ми виробляємо не дуже багато молока — орієнтовно 55 т, тож говорити про власну переробку з таким малим об’ємом взагалі не варто. Співпрацюємо з молокозаводами, куди і збуваємо всю продукцію.

Kurkul.com: Яка рентабельність тваринництва у вашому господарстві?

Сергій Нетяга: Зараз маємо рентабельність на рівні 30%. Трошки менша стала, бо білкові корми сьогодні неймовірно дорогі і дешевшати не будуть.

Kurkul.com: Яка тенденція приросту поголів’я в останні роки у вашому господарстві?

Сергій Нетяга: Ми постійно будуємося і нарощуємо поголів’я. Цьогоріч умудрилися за 3 місяці побудувати корівник на 400 голів. Своїми силами, поки сніг лежав — ми будували. Постійно зростаємо і не зупиняємося. Кажуть, що апетит приходить під час обіду — так і є.

Дивитись ще: Карта племінного молочного і молочно-м'ясного скотарства

Коли ми розпочинали, я собі планував доїльний зал на 512 корів і думав, що це вже все, це буде наш максимум. Ці недосяжні 500 корів ми звозили усіма силами, телят, нетелів купували. Але потім якось воно все добре пішло, тому що у мене дуже крута команда, всі спеціалісти, всі знають свою справу.

Хоча дипломованих спеціалістів маємо багато, але коли йде питання будівництва, накривання силосних ям тощо — нікого не треба просити.

Ніхто не поїде додому о 17-ій годині, бо всі знають, що ми сьогодні закриваємо силосну яму чи нам треба допомогти пов’язати арматуру, бо якщо ми сьогодні це зробимо, то значить, ми ще збільшимо поголів’я, ще краща зарплата буде, більше робочих місць. Я своїх людей завжди цінував і буду цінувати — достойні люди.

Kurkul.com: Що думаєте про загальний стан тваринництва в Україні?

Сергій Нетяга: Як я вже казав, величезна проблема — це пострадянські підприємства, які дісталися від «тещі», коли ту бабу надурили і забрали майнові паї задарма. Такі розвиватися не будуть, сидять, щось там рахують, навіть не на калькуляторах, а на рахівницях. Ну не вміють вони рахувати — у них тваринництво завжди було збиткове, вони сидять і чекають, що партія повернеться і їм хтось допоможе. Сидять, чекають дотацій із Києва. І це добре, що такі господарства загинаються — нема чого тягнути тих, хто не хоче працювати. Це моя думка, може, вона й неправильна.

Читати також: Надія Кудлай: Хто каже про збиткове тваринництво, той не готовий працювати вдень і вночі

З приводу домашнього господарства, то у мене теж вдома дві корови. І, ви знаєте, хтось доїть і каже, що от дешеве молоко в населення, що це не вигідно. Так, дійсно це добре, що створюються кооперативи, ми вчимо людей, чим можемо, безкоштовно допомагаємо. Сама ідея хороша, а всередині трохи гнила. У мене є вдома апарат, щоб дружина чи теща сіла під корову, то корова має бути вимита. Тесть возить молоко на базар, є постійні клієнти — все має бути чистенько. А сусідка, вибачте, у свинячому відрі виносить молоко на здачу, бо «Це ж на здачу, яка різниця, яке воно там має бути?».

А потім ми говоримо, що хтось мало платить? Звісно, мало. А хто ж має за це несортове молоко платити великі гроші?

Тож те, що поголів’я в Україні зменшується — це не страшно, воно стабілізується. Це як із просом — якщо воно буде економічно вигідно, то посіють його вдосталь. Ми що Китай маємо тим просом годувати чи пташок на Шрі-Ланці?

Kurkul.com: Всі знають, наскільки важливий збалансований та якісний корм для отримання високих надоїв. Як формуєте оптимальний раціон для тварин і з якими компаніями співпрацюєте в цьому напрямку?

Сергій Нетяга: Якщо оминути генетику, яка теж має надсуттєве значення, то якість корму справді вирішальна. Корми — це найбільш затратна частина у тваринництві, тож до їхньої заготівлі та зберігання потрібно дуже відповідально підходити. А якщо ми понесли величезні витрати в полі: техніка, підживлювали, кропили, звезли... а потім згноїли? Це не діло.

В мене є досвід роботи в корпорації, де різних замів і служби безпеки більше, ніж працівників загалом. Там щоб добитися банальної плівки на силос, то вже і не треба його закривати, поки все погодиш і всіх проконтролюєш.

У нас же все набагато простіше. Ми робимо зріз кукурудзи орієнтовно 60 см і до першого сухого листка не переймаючись. Тут сусіди всі їдуть і біля скроні крутять, кажуть: «Що ти робиш, дурню, там отакенна стерня». А цей лігнін нам не треба, ми ж молоко хочемо отримати.

Читати за темою: Кукурудза на силос від А до Я: усе про гібриди та технологію

Щоб підтримувати якість кормів, співпрацюємо з компанією АБМ-Трейд і ще з деякими лабораторіями. Багато уваги приділяємо технології силосування, не шкодуємо коштів ні на сітку, ні на мішки, швидко звозимось, доводимо відповідну вологість, використовуємо закваски.

Вже перший рік співпраці з АБМ-Трейд показав результат, що по силосу, що по сінажу. До того ж ціна, яку ніхто не переб’є. Якісний консервант за помірну ціну. 

«Конкуренція на ринку продукції, що пропонує АБМ-Трейд постійно зростає, тому дуже важливий критерій — якість, вигідно вирізняє нас з-поміж компаній-конкурентів. Крім того, необхідно забезпечити прозорий та своєчасний сервіс, щоб максимально швидко покращити результативність господарства. Це і є стиль нашої роботи і саме в цьому напрямку АБМ-Трейд буде розвиватися», — каже Олексій Держговський, спеціаліст по технології годівлі та утримання сільськогосподарських тварин «АБМ-Трейд».

Дивитись також: Карта племінного м'ясного скотарства

Олексій Держговський, спеціаліст по технології годівлі та утримання сільськогосподарських тварин «АБМ-Трейд»

Можу згадати ще компанію Kraft. Вони пластмасою займаються, роблять з-поміж іншого будиночки для телят. Я купив один на пробу, він був прозорий і не дуже мені підходив. Зателефонував, кажу:

— А ви могли б мені зробити отакий, як американський, з отаким кольором?
— Можемо.
— А решіточку отаку можна зробити?
— Можна.
— Я не зрозумів, хлопці, ви точно в Україні робите чи де? (Сміється).

Я з арматури, як приклад, варю решітку, щоб теля там голову не засунуло, щоб сосочка висіла — як я все собі придумав. Порахували гроші, подивились — так, достойно, дешево — в 4 рази дешевше, ніж привезти американські будиночки без решітки. Прийшли будинки, мої люди щасливі. Дійсно, самі зробили так, як ми хочемо, щоб соска була тут, а відро тут, і все чудово. І це український виробник!

Читати ще: Як заощаджувати на комбікормах до 20% — досвід ПАП «Аркадія»

Коли до нас приїжджають європейські консультанти, я вже їх давно не пускаю на територію. Приїжджають ці менеджери й «лапшу вішають», розказують, який він хороший, який він молодець, як у нього все дуже класно.

Я всім їм кажу: «Хлопці, у нас на фермі в Україні жодний власник не працює». Значить, у нас модель підходить американська, де наймані працівники працюють. Зрозуміли логіку?

Взяти ті ж ліки. Коли ти привозиш якийсь там порошок і кажеш, щоб дали теляткам. То власник там в Європі точно дасть всім по ложечці того порошку. А тут так треба зробити, щоб та баба Ганька хотіла його дати. Їй треба донести в голову або зробити якийсь чіткий строгий регламент із камерами, відеонаглядом. Щоб ти побачив, що його дали.

В нас тут працюють менеджери та наймані працівники. Тож модель ця зовсім інша. Потрібен індивідуальний підхід і чіткий контроль.

Kurkul.com: Розкажіть про співпрацю з АБМ-Трейд. Як про них дізналися? З чого починали?

Сергій Нетяга: Я люблю достойні продукти, щоб давали результат. В мене сумнівних «контор» тут не буває. Всі роблять премікси, всі роблять комбікорми, всі хороші, а я обираю співпрацю виключно з такими лояльними компаніями, як АБМ-Трейд. Вони мені не розповідають, що «в нас є рецептурник, який зробив ось такий премікс — беріть та користуйтеся». Рецептурник — це добре, але я бачу, що потрібно моїй тварині. Я не знахар, я працюю з лабораторіями. Якщо вони кажуть, що є потреба в чомусь, то ми вже тоді підводимо по потребі. Тому важливо, що компанія мені може надати той продукт, який я хочу. А результат — я ж не можу побачити в преміксі, скільки і чого там є, але я бачу результат по тваринах.

Читати також: Рецепт здорової ферми. Як працює «АБМ-Трейд»

Сергій Нетяга та Олексій Держговський, фахівець з технології годівлі і утримання сільгосптварин компанії «АБМ-Трейд»

Велика проблема українських компаній — взагалі відсутній контроль якості. Не будемо називати компанії, які на першу партію дають хороший продукт, а потім бачать, що в них маржа не 80%, а 20%. А для наших українських виробників, якщо вдвічі більше не заробив, то можна і не продовжувати. Вони починають витягувати з продукту дорогі інгредієнти, і ти цього відразу не помітиш, тільки з часом. Та це не стосується АБМ-Трейд, у них остання партія — як і перша. Упакування з прокладкою від вологи, мішки зашиті, запаяні. Вони хочуть бути кращими на ринку і, на мою думку, сьогодні так і є.

Kurkul.com: Як слідкуєте за якістю кормів та отриманої продукції у господарстві? Чи маєте власну лабораторію?

Сергій Нетяга: Ми — маленьке фермерське господарство, тож своєї лабораторії не маємо. Є мікрохвильова піч — це найкращий лабораторний інструмент для визначення сухої речовини. Маємо сита для фекалій, сита для кормів. Ми не сіємо кожного дня, але якщо ми бачимо, що є потреба, бачимо, що щось в раціоні змінюється, то це обов’язково контролюємо. Також постійно користуємося послугами сторонніх лабораторій.

Kurkul.com: Наскільки зросла рентабельність господарства?

Сергій Нетяга: Про рентабельність можна говорити багато, але я вам скажу просто — для мене перший показник — це здоров’я тварин.

Коли ти тварину цінуєш, бо ти її виростив, ти знаєш кожну голову, то є дві ознаки. Це якщо ветлікарі не беруть крапельниці в руки, особливо в другий період сухостою і початок лактації, і коли робітники питають: «Не влазить молоко. Що робити?». Значить, у вас все добре.

У нас проблем дуже багато: немає де ставити нетелів, немає де ставити корів, у нас немає куди зливати молоко — ось наші постійні проблеми. Коли всі кажуть: «Нам би такі проблеми, як у тебе». Оце є показник — тварина має бути здорова і має бути молоко, а говорити про цифри 3%, 5% — марна справа.

Читати за темою: Надія Кудлай: Сільське господарство страждає від половинчастих рішень влади

Kurkul.com: Які зміни, нововведення запроваджуєте або запровадили у тваринництві, щоб зробити його більш прибутковим?

Сергій Нетяга: Ми ніколи не зупинялися протягом всього періоду нашої діяльності. Ми ще у 2011 році були першими, хто поставив доїльний зал із системою роздільного доїння — кожна дійка доїться окремо, щоб швидко виявити основні хвороби і не видоїти так зване «брудне» молоко в систему. Ми перші в Україні два роки тому поставили робота для годівлі телят — їх ще ні в кого немає. Телят дуже багато, орієнтовно 360–380 на молоці. Будиночки — це добре, але тричі поїти, тричі мити відра — трішки загайно. Маємо кормороздавальник, який має дві січкарні в хоботі, де готується корм, і бункер для змішування. Ми ніколи сюди не купували дешеві речі.

Станок для розчистки копит КВС-800 також був у нас перший в Україні. Тут сусіди кажуть: «€42 тис. євро на виставці побачив — ти що дурний?! Нащо воно треба?!». Він аж закипає, як розповідає. А я вважаю так — чому він тоді їздить на Land Cruiser, чому «Жигулі» не купив, сімку. Колеса ж і там, і там круглі, вікна теж відкриваються, так ні — він їздить на джипі, а худоба страждає.

Читати ще: Інновації у тваринництві ― хто переміг на Innovation Award EuroTier 2021?

Кормозмішувач кормороздавальник-міксер Sgariboldi Combi 8223

Проходить пів року, і він приїжджає із делегацією обійти ферму. Все обійшов і каже: «Слухай, ти знаєш, із копитами в тебе — во!». Бо в самого з цим — величезна проблема.

Тут, розумієте, не зекономиш і корову не «намахаєш», газетки їй не підстелиш. Те ж і по кормах — ми свідомо вирішили, що будемо давати усе необхідне, навіть якщо впадемо по маржинальності.

Нам треба нагодувати тварину, треба, щоб все було достойно, а прибуток вона дасть. Цей рік важкий, другий важкий, а потім все ж воно легше стає.

А ВРХ — це не свині і не кури. За 42 дні ти курку вигодував — вже маєш розуміння по результативності корму, по преміксу, розумієш, що ти зробив. Свині — пів року, і ти вже знову відкрив ферму і знову крутий.

А з коровами — ні, хлопці, 2 роки найменше потрібно, щоб щось побачити. Все згорнути, як свинарство чи птахівництво, закрити курники на пів року, пересидіти, поки криза йде — ми так не можемо. Чи в плюс, чи в мінус, мусимо працювати, бо ще раз не відновимо. І в голові постійно: «Нащо воно мені треба?». А потім подивишся на тварин, на людей, які тут працюють, які тобі довіряють. «Звісно, ти такий класний пацан, собі завжди знайдеш роботу, — сам собі кажу. — А куди цих людей подіти? Вони ж тобі довірились». Тож ми працюємо і для людей.

Читати за темою: Як створити ефективну молочну ферму: поради британських фахівців

Kurkul.com: Зараз дуже багато можна почути розмов про те, як сільське господарство і зокрема тваринництво забруднює довкілля. Що думаєте з цього приводу?

Сергій Нетяга: Важко однозначно відповісти, я за фахом — ветлікар і всього-на-всього 17 років працюю в тваринництві.

А якщо ми говоримо про викиди, всі повинні пам’ятати, що без тваринництва ми банально не будемо мати хліба, адже без органіки сьогодні ніяк. Це добре видно на прикладі великих корпорацій, які давно вже все своє тваринництво «знешкодили» і просто витягують з орендованої землі все, що тільки можна. Органіка мусить бути.

Сьогодні ми забезпечуємо поля органікою — це щоб не знищити біогумус. Ще ні одне дитя в житті не виросло без молока. І нехай хто там не розказує про якісь суміші соєві, найміцніші діти виросли на грудному материнському молоці або підгодовувалися молоком.

Тож які тут атмосферні викиди, вибачте, ми не бачимо земного, а ліземо кудись вище. Збільшення викидів аміаку справді можливе, коли надлишок білка в раціоні вище 17 одиниць. У нас я його тримаю на рівні 16, тож конкретно за наше господарство можна не перейматися.

Читати також: Запахи від тваринництва: причини та способи усунення

Kurkul.com: Чи відвідуєте профільні виставки та ярмарки? Наскільки важливим є спілкування та обмін досвідом із колегами особисто для вас?

Сергій Нетяга: Обов’язково відвідую, якщо є розуміння, що щось нове для себе почерпнеш. Витрачаємо немалі кошти на поїздки в Америку та інші країни для навчання.

За останні 2 роки у свідомості людей дуже багато змінилося — онлайн-семінари, локдауни. Багато хто вже зрозумів, куди треба їхати, куди не треба. Якщо це просто привід банально випити на фуршеті, ще й не в дуже хорошій компанії, то я таке не люблю.

Наостанок хочу додати, що хоча ми тут із вами говорили про не надто райдужні тенденції у тваринництві, я знаю багато достойних господарств, які не стогнуть, а важко працюють. Треба розраховувати на свої сили, свою команду і підтримувати співпрацю з надійними компаніями, які можуть допомогти тобі піднятися ще на один щабель вище в продуктивності та рентабельності.

Бо в нас немало людей, які сидять біля магазину з пляшкою пива і розповідають, яка у нас погана держава, яка вона несправедлива, дотацій немає. Треба менше сидіти і говорити, а працювати.

© Андрій Яцина, Kurkul.com, 2021 р.

Виконано за допомогою Disqus