Чого чекає агробізнес від Зеленського — результати опитування

1173
0
Чого чекає агробізнес від Зеленського - результати опитування
Kurkul.comЧого чекає агробізнес від Зеленського - результати опитування

Дату інавгурації нового Президента вже призначено. Довкола неї точились запеклі суперечки, і політичні експерти дискутували про доцільність тих чи інших варіантів.  

Але вітчизняних сільгоспвиробників хвилюють інші питання. Kurkul.com провів опитування щодо найгостріших, найбільш гарячих та важливих тем для агросектору, на які треба звернути увагу Володимиру Зеленському. І хоча Україна має парламентсько-президентський устрій, так історично склалося, що Президент у нашій країні має вагомі важелі впливу на галузі та напрями, здавалося б, не підпорядковані йому згідно чинного законодавства. То чого ж агробізнес очікує від нового Президента? До вашої уваги — результати опитування читачів Kurkul.com.

Який напрям реформування ринку землі слід підтримати?

Після продовження мораторію на продаж у 2016 році Кабміну доручили розробити і внести до парламенту законопроект про обіг земель. Проект досі «вариться» у владних кабінетах, проте деякі можливі його пункти вже давно відомі:

  • покупцями сільськогосподарської землі зможуть бути лише громадяни України;
  • юридичні особи й іноземці не будуть допущені на ринок;
  • не більш ніж 200 га землі одному власнику.

Як бачимо, пункт з обмеженням продажу в одні руки за умови формування вільного ринку землі знайшов відгук серед більшості опитаних.

Проте при таких умовах слід також розробити відповідні законопроекти для збереження існуючих компаній, які мають, наприклад, кількатисячне поголів’я худоби та для яких обмеження у 200 га є фактично крахом. Адже з 200 га таку кількість тварин не прогодуєш.

Дещо менша, але досить відчутна кількість респондентів висловилася за повністю вільний та прозорий ринок землі.

Ну, і третє місце — 15 % за кількістю голосів займає пункт про заборону продажу землі, що досить яскраво відображає полярність думок із приводу необхідності впровадження вільного ринку як такого.

Що робити з державними та комунальними землями?

На це запитання думки наших читачів розділилися майже порівну. Більшість — 45% опитаних усе ж висловилися за передачу державних та комунальних земель у розпорядження місцевим громадам, які й вирішуватимуть їхню подальшу долю.

Така думка цілком лягає в канву ідеї децентралізації, в рамках якої Держгеокадастр із 1 лютого минулого року здійснює передачу державних сільгоспземель у комунальну власність об’єднаних територіальних громад. Загалом за минулий рік 647 ОТГ, які були утворені до 2018 року, отримали в комунальну власність 1,45 млн га державних земель сільськогосподарського призначення.

Вагома частина опитаних — 40% вважають, що комунальні та державні землі варто передати в оренду через аукціони. Загалом у Держгеокадастрі підтримують повноцінне впровадження електронних земельних аукціонів, проте наголошують на необхідності внесення змін до існуючого закону. Оскільки зараз він передбачає тільки традиційні торги без електронних аукціонів.

Читати за темою: У Держгеокадастрі повідомили, коли закінчать інвентаризацію землі

Яку першочергову зміну потрібно зробити в системі оподаткування агросектору?

На відміну від попереднього запитання, думки щодо системи оподаткування максимально різняться. Та все ж слід виокремити 2 пункти, що набрали однакову, найбільшу кількість голосів — 20,5%.

Перший — скасування ПДВ та заміна його податком з обороту. З юридичної точки зору, для країни, що декларує проєвропейський напрямок розвитку та всебічну інтеграцію з ЄС, це не найкращий варіант. Угода про Асоціацію між Україною та ЄС передбачає адаптацію чинного законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Відповідно, Україна змушена поступово наблизити своє законодавство з ПДВ до законодавства ЄС — Директиви Ради ЄС «Про спільну систему ПДВ» протягом п’яти років із дати набрання чинності Угоди, тобто до 2022 року.

Варто зазначити, що, за даними Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), запровадження ПДВ було однією з найважливіших подій у сфері оподаткування за останні півстоліття. Наприкінці 1960-х років застосування ПДВ було обмежено менш ніж 10 країнами, а сьогодні є важливим джерелом доходів у 168 країнах світу. З іншого боку, маємо такий приклад, як США. Це єдина країна, яка будучи членом ОЕСР, не прийняла ПДВ.

Другий пункт, що набрав таку ж кількість голосів — повернення спецрежиму ПДВ, який діяв із 1998 року та з 1 січня 2017 року був повністю скасований. Прихильники повернення в дію спецрежиму наголошують на його позитивному впливі на розвиток агросектору та українського села.

Якого кроку потребує система нагляду та контролю насамперед?

Залишити поточний порядок проведення перевірок за умови боротьби з корупцією. Саме така думка з відчутним відривом переважає серед наших читачів. Як бачимо, більшість хвилює не так система нагляду та контроль, як корупційні схеми, які на них зав’язані.

Водночас 30% респондентів вважають, що варто продовжити мораторій на перевірки бізнесу. Такої ж думки дотримується й частина народних обранців. На початку 2019 року навіть було зареєстровано 2 відповідні законопроекти, які все ж не були втілені у життя.

Яка державна підтримка потрібна фермерам?

Тут переважають дві думки, які, втім, абсолютно не суперечать одна одній і в синергії дали б відчутний поштовх для розвитку фермерських господарств. Більшість наших читачів впевнені, що для сталого розвитку власного бізнесу необхідні прямі дотації на гектар/голову ВРХ.

Тим часом за перший квартал 2019 р. агросектор ще не отримав із бюджету аніскільки коштів із передбачених на держпідтримку. На потреби Мінагрополітики із загального фонду бюджету виділили на цей рік 12,342 млрд грн. З них держпідтримка АПК — 5,909 млрд грн. Проте станом на 22 березня 2019 р. з бюджету на потреби Мінагрополітики розписали 1,275 млрд грн, але у апараті Мінагро, Держпродспоживслужбі, Держлісгоспі, Держрибагентстві та Держгеокадастрі так нічого і не отримали.

Читати за темою: Про агродотації з перших вуст: досвід фермерів Черкащини

Слідом за ними з невеликим відривом йдуть ті, хто вважає найважливішим для успішного господарювання пільгові кредити. Ці два, безперечно, важливі чинники суттєво полегшать життя вітчизняному агробізнесу.

Яка дія найважливіша в боротьбі з рейдерством?

Рейдерство — виразка на тілі українського агросектору. Тому і ставлення до нього серед учасників ринку цілком однозначне. Неодноразово ми висвітлювали гарячі сутички на полях, які плавно переміщалися в судові зали, де тонули в бюрократичній тяганині. У багатьох випадках усе починалося з дій нечистих на руку реєстраторів.

Читати за темою: Ліг у землю, за яку боровся, — земельна війна на Буковині

Результати опитування — це реакція на те, що відбувається. Переважна більшість наших читачів підтримують введення суворої кримінальної відповідальності за неправомірні дії для державних реєстраторів.

Як вирішити конфлікти між фермерами та бджолярами?

Щовесни наша стрічка новин рясніє інформацією про отруєння бджіл від агрохімікатів.

Тому ця тема, безперечно, важлива та потребує ефективного вирішення. 50 % опитаних вважають, що зобов’язання фермерів повідомляти про обробку хімпрепаратами, а бджолярів — реєструвати пасіки, вирішить конфлікт.

Крім того, є ще дві думки, що набрали однакову кількість голосів. Перша — за створення онлайн-реєстру та карти бджолярів для кращого інформування фермерів. Друга — за змушення аграріїв використовувати лише безпечні для бджіл ЗЗР.

Нагадаємо, Kurkul.com підготував інструкцію, розроблену для упередження фактів отруєння бджіл шляхом налагодження комунікативної роботи пасічника та аграрія.

Читати за темою: Як уникнути отруєння бджіл? Покрокова інструкція

Який крок найважливіший для підтримки села?

Більшість читачів Kurkul.com вважають, що найважливішим для українського села є підтримка сімейних фермерських господарств. Тривалий час у законодавчому регулюванні створення та діяльності сімейних фермерських господарств були істотні недоліки, оскільки були відсутні механізми реалізації державної підтримки таких господарств, порядку регулювання їхніх внутрішніх відносин тощо.

У липні 2018 року Верховна Рада України прийняла спеціальний закон, спрямований на усунення зазначених недоліків. Та все ж результати опитування вказують на те, що можновладцям є ще над чим працювати в цьому напрямку.

Ще один пункт, який також набрав чимало голосів — це відновлення доріг та транспортного сполучення в сільській місцевості. Це нагадує про дійсно жахливий стан доріг у регіонах. Вирішення цього питання матиме величезний вплив не тільки на агросектор, а й на всі сфери життя українців.

Як бачимо, на новообраного Президента та його команду чекає багато роботи і в агросекторі. Виправдати очікування вітчизняних сільгоспвиробників — значить отримати величезну підтримку, адже в сільському господарстві працюють мільйони українців. Чи станеться саме так — дізнаємося вже зовсім скоро.

© Андрій Яцина, Kurkul.com, 2019р.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus