Математика агробізнесу: розведення равликів

2122
0
Розведення равликів
Kurkul.comРозведення равликів

Розведення равликів та створення таких екзотичних ферм в Україні набуває небаченої популярності. Самі фермери жартують, що це «бізнес лінивих»: почати можна з  мінімальними вкладеннями, а отримати прибуток — досить швидко.

Чому равлики?

Щороку європейці (зокрема Франція, Іспанія, Португалія, Бельгія, Німеччина, Італія, Греція, Швейцарія) з'їдають кілька сотень тисяч тонн равликів, при цьому попит на них залишається стабільно високим і навіть не задоволеним. В Україні культура споживання цих молюсків розвинута мало, а самі равлики — це екзотика.

Равлик Helix pomatia

За останні чотири роки експорт зріс у 100 разів, що свідчить про досить високу успішність равликового бізнесу.

Ще з давніх часів равлики були відомі завдяки своїм смаковим властивостям та харчовій цінності. М’ясо равликів дуже корисне: у ньому міститься більше білка, ніж у курячому яйці, але немає холестерину, жирів та інших шкідливих речовин. Крім того, равлики зазвичай не викликають алергічних реакцій, що дає можливість вживати їх у їжу навіть людям, схильним до алергії. Ще м’ясо равликів знамените як афродизіак, тобто воно здатне посилити пристрасть, розпалити бажання. Учені експериментально підтвердили підвищення пристрасті та загострення відчуттів після вживання равликів.

Крім того, існує такий ще маловідомий напрям бізнесу, як реалізація равликової ікри. Вона має незвичний смак і є дорогим делікатесом.

Равлики багаті різними амінокислотами і біологічно активними речовинами, що робить їх привабливими для використання в косметології і фармацевтиці.

Дослідження показали, що секрет, який виділяють равлики, має високі регенеруючі властивості та швидко відновлює клітини шкіри. Натуральні креми із вмістом равликового слизу можуть ефективно загоювати рубці після травм і опіків, сповільнювати старіння шкіри, підвищувати її еластичність. А деякі салони краси навіть пропонують масаж равликами: на обличчя клієнток просто висаджують живих молюсків, тож під час процедури равлики спокійно повзають, залишаючи після себе «молодильний» слиз.

Зважаючи на шалений попит на продукцію з равликів, заснування равликової ферми може стати успішним бізнес-проектом. Крім того, в Україні поки немає жорсткої конкуренції в такій перспективній сфері, як переробка равликового м’яса та виробництво ікри і слизу. А екзотичні страви з равликів можуть стати родзинкою будь-якого кафе чи ресторану та приваблювати туристів в українські міста і села.

Гелікокультура

Гелікокультура (від англ. heliciculture або heliculture) — процес промислового вирощування равликів, придатних для споживання в їжу чи отримання слизу для виробництва косметики та медичних препаратів. Традиційно м’ясо равликів застосовують для приготування знаменитої вишуканої страви ескарго. У їжу також використовують равликові яйця як різновид ікри.

Найвідомішими їстівними видами равликів є Helix pomatia (також відомий як римський, бургундський чи виноградний равлик). Вид поширений майже на всій території Європи. Також дуже популярним є вид Cornu aspersum, або садовий равлик. Ареолом цього виду був спочатку Середземноморський регіон, але тепер він є поширеним у багатьох районах Північної Америки, Центральної Америки та Австралії.

Трохи історії

Смажені равликові мушлі були знайдені в багатьох археологічних розкопках. Це свідчить про те, що равликів вживали в їжу ще в доісторичні часи.

Витоки гелікокультури беруть свій початок із регіону Таркуїнія в Італії. Там вперше почали вирощувати римських равликів (вид Lumaca romana). Технологію описав Квінтус Фульвіус Ліппінус у 49 р. до н. е.), пізніше деякі нюанси розведення равликів згадував знаменитий римський вчений-енциклопедист і письменник Марк Теренцій Варрон у трактаті «Про сільське господарство». Варрон описав, що древні люди облаштовували поблизу своїх домівок спеціальні загороди й відгодовували равликів спельтою та ароматичними травами.

У працях Плінія Старшого вказано, що римляни вважали ескарго елітною їжею і кращих равликів відбирали для подальшого розмноження. Історик описав перший «равликовий сад», де розводили різні види цих молюсків в окремих секціях.

Для приготування ескарго равлика виймають із мушлі, фарширують петрушкою та часником і закладають назад. Подають із соусом на основі білого вина.

Згідно з деякими джерелами, французи експортували коричневих садових равликів у Каліфорнію в 1850-х роках і пропонували американцям вишукане ескарго. Інші джерела стверджують, що вперше до США равликів привезли італійські мігранти.

Мовою економістів

Нині у світі споживается понад 850 тис. т равликів, їх ринок складає близько $12 млрд. Лише 15% усіх молюсків вирощують на фермах, решту збирають у природних умовах.

Лідером серед покупців равликів є Китай з часткою понад 40% від світового імпорту. За ним йдуть європейські країни, що славляться екзотичною кухнею — Італія і Франція.

Експерти стверджують, що в найближче десятиліття попит на продукцію гелісикультури в Азії та Євросоюзі буде таким же високим.

Імпорт равликів у США включає свіжих, приготованих, охолоджених та заморожених молюсків. Основними експортерами є Франція, Індонезія, Греція та Китай. У свою чергу, США експортували живі, свіжі, охолоджені або заморожені равлики вартістю до 13 країн, із них найбільше — до Японії, Нідерландів та Великобританії.

Обсяги виробництва й експорту равликів з України стрімко зростають. Так, у 2013 році їх було експортовано лише 3 т, у 2014 — 58 т, у 2015 — 260 т, а в 2016 — вже 380 т.

Цікаво, що найбільшим покупцем українських молюсків є Литва, яка імпортувала у 2017 році понад 98% загального обсягу експорту равликів.

Ще 1,5% припадає на Польщу. Утім Литва, в основному, переробляє закуплені в Україні напівфабрикати та відправляє їх в Італію, Іспанію, Францію, Угорщину. А от Білорусь переважно продає равликів кінцевим споживачам.

Кілограм равликів в українському супермаркеті коштує від 1 050 до 1 200 грн. Равликів продають магазини, де є рибні відділи, відділи морських делікатесів. Страви з равликів можна знайти в кафе і ресторанах.

Продаж равликів у супермаркеті

В Україні HoReCA купують молюсків по 250-450 грн/кг, а ціни в меню стартують від 300 грн за порцію з 12-15 равликів. Європейці оптом платять по €8-12/кг.

Найдорожче продають ікру равликів: 50 г коштує 1 850 грн. У Європі ціна за 50 г — від €60 до €350 залежно від виду равлика. А нещодавно у фермерському господарстві на Дніпропетровщині виготовили на замовлення ікру вищого сорту вартістю 50 тис. грн/кг.

Їстівні види равликів

У їжу традиційно можуть використовувати равликів розмірами від 1 мм до 312 мм. Ескарго готують із видів Helix aspersa or to Helix pomatia, хоча інші види теж придатні для споживання. М’ясо гігантських африканських равликів Achatina fulica можуть нарізати, консервувати та подавати як окрему страву.

●     Равлик Helix aspersa muller відомий як французький «маленьки сірий та великий сірий» равлик або Petit-gris, gros gris.

Походить із узбережжя Середземного моря та узбережжя Іспанії і Франції. Був знайдений на багатьох Британських островах, де римляни представили його в I столітті нашої ери. На початку XIX століття французи привезли його до Каліфорнії, де цей равлик став серйозним шкідником. Нині ці равлики поширені в усьому світі. Їх було ввезено в кілька країн Східної та Перської затоки ще до 1850 року, а потім — в інші країни, такі як Австралія, Південна Африка, Нова Зеландія, Мексика та Аргентина.

Раковина дорослої особини має 4-5 завитків, а її довжина становить від 30 до 45 мм. Helix aspersa живе від 2 до 5 років. Цей вид більш пристосований до різного клімату та умов, ніж інші равлики, і може жити в лісах, полях, піщаних дюнах та садах. Ця адаптивність не тільки збільшує ареал Helix aspersa, але також робить розведення Helix aspersa легшим та менш ризикованим.

Helix aspersa muller

●     Равликів Helix pomatia називають римськими, виноградними або яблуневими. Відомі тим, що є основою знаменитого ескарго по-бургундськи.

Цей вид поширений на переважній території Європи, але найчастіше можна його зустріти в лісистих горах і долинах, а також виноградниках і садах на висоті 2 тис. м над рівнем моря.

Раковина виростає до 45 мм. Багато хто віддає перевагу Helix pomatia перед  Helix aspersa завдяки аромату та трохи більшому розміру.

●    Otala lactea називають виноградними, молочними чи іспанськими равликами. Їхня мушля білого кольору з червонувато-коричневими спіральними смугами. Діаметр складає від 26 до 35 мм.

●     До їстівних видів равликів належить Iberus alonensis або іспанська «вакета» чи  «серана». Мають розмір близько 30 мм.

●     Гайовими равликами або теж іспанською «вакетою» називають вид Cepaea nemoralis. Вони мають мушлі діаметром до 25 мм. Поширені в Центральній Європі та були ввезені й натуралізовані у США. Харчуються переважно відмерлими рослинними рештками, люблять кропиву та жовтець, але можуть ласувати і мертвими черв’яками чи іншими равликами.

●     Achatina fulica та інші види ахатинів — це гігантські африканські равлики. Вони можуть вирости до 326 мм у довжину. Їхній рідний ареал пролягає на південь від Сахари в Східній Африці. Цих слимаків завезли в Індію в 1847 році. У 1925 році в Японії була невдала спроба зайнятися їх вирощуванням. Пізніше ахатинів завезли в інші райони Тихого океану, а після Другої світової війни їх транспортували в Каліфорнію і на Гаваї. У багатьох місцях ахатини стали серйозними шкідниками, які завдавали суттєвих збитків фермерам. Тож свого часу Міністерство сільського господарства США (USDA) заборонило ввезення в країну та зберігання живих гігантських африканських равликів.

Є ще багато інших видів равликів, котрих можна вирощувати та вживати в їжу: Cepaea hortensis, Otala punctata, Eobania vermiculata, Helix lucorum, Helix aperta тощо.

Равлики як бізнес

Гелісикультура в Україні стрімко набирає обертів. Уже досвідчені фермери кажуть: при розведенні равликів на базі фермерського господарства рентабельність такого бізнесу може досягати 100-300%.

Окупитися равликова ферма, де вирощують Helix aspersa, може через рік. Натомість, щоб окупити ферму з вирощування виноградних равликів, тобто Helix pomatia, треба більше часу — від 12 до 36 місяців.

Найчастіше українські фермери розводять виноградного равлика, а також великих сірих равликів Helix аspersa maxima і маленьких сірих Helix аspersa muller.

Равлики Helix аspersa вельми невибагливі та прості в розведенні й утриманні, при цьому особини швидко ростуть до потрібної величини.

Успішне розведення равликів вимагає правильного обладнання та матеріалів, включаючи спеціально обладнані загони або огороджені дворики; прилади для вимірювання вологості (гігрометри), температури (термометри), вологості ґрунту та світла; ваги та інструмент для вимірювання розміру мушлі; комплект для тестування вмісту ґрунту та збільшувальне скло, щоб побачити яйця равликів у спеціальних горщиках.

Також може знадобитися обладнання для контролю клімату (температури та вологості), для регулювання води (спринклерів і дренажної системи), для забезпечення світла і тіні, а також для знищення шкідників і хижаків.

Деякі садівничі системи, наприклад, системи штучного освітлення та водяні спринклери, можуть бути адаптовані для розведення равликів. Кращі результати фермермери отримують, якщо використовують равлики такого ж виду та покоління.

Загод для равликів

Можна виділити чотири системи, які є складовими равликової ферми:

●     Зовнішні загони,

●     Приміщення з контрольованим кліматом,

●     Закриті системи (пластикові тунельні будинки або «теплиці»),

●     «Маточники» та інкубатори — спеціально обладнані приміщення, де равлики можуть розмножуватися та дозрівати до певного віку.

Відкривати власну равликову ферму можна для вирощування одного виду равликів, наприклад, великих сірих равликів Helix аspersa maxima. Можна одночасно вирощувати кілька видів, але варто стежити за чітким видовим розмежуванням у загонах, аби уникнути «непорозумінь».

Крім бізнес-плану власної равликової ферми, потрібно як мінімум зареєструватися фізичною особою-підприємцем чи створити власне фермерське підприємство, оформити документи за кодом діяльності «ферма із розведення хробаків, равликів, молюсків» — (01.49 КВЕД ДК). Постачати равликів в українські ресторани і експортувати в Європу можна тільки якщо є сертифікат, що підтверджує якість м’яса.

Сума витрат для створення равликової ферми може варіюватися залежно від обсягів виробництва та вже наявних у фермера ресурсів. Досвідчені «равликівники» кажуть, що можна організувати вирощування равликів і на 0,1 га, але головне — забезпечити равликам максимально зручні умови для існування й розмноження.

Із кожної тонни маточного поголів’я Helix аspersa maxima і Helix аspersa muller можна отримати близько 30 т равликів.Фактично для вирощування однієї тонни Helix аspersa maxima потрібно 1 тис. репродуктів.

Фінансові параметри бізнес-проекту на сьогодні можна оцінити так, що при заздалегідь налагодженому збуту равликів уже в перший рік роботи равликової ферми засновник на 99% зможе покрити витрати на її запуск і роботу. При цьому у розрахунку нижче не взято до уваги продаж равликового слизу.

alt 

Технологія вирощування

Аби виростити й продати равликів із власної ферми, треба забезпечити низку нескладних умов. Існує два способи розведення равликів: із маточного поголів’я (початок розмноження з лютого) та з молодняка равликів (вирощування в відкритому полі з травня по червень).

Равликова ферма складається з приміщення для маточного стада та інкубатора, де витримані необхідні умови для вирощування молюсків. Також на фермі має бути обладнаний вуличний вольєр для відгодівлі равликів і теплиця для утримання молодняка у перехідний період навесні.

У приміщенні для маточного стада розташовують спеціальні стелажі із деревини: їх конфігурацію фермер може підібрати згідно власних потреб і можливостей. Але треба передбачити стоки для води, якою поливатимуть равликів, і зручну каналізаційну мережу.

Для равликів необхідно створити сприятливі умови. Для утримання маточного стада  слід забезпечити в приміщенні м'який клімат із температурою 15-25 °С та підвищеною вологістю (від 75% до 95%). Хоча багато видів можуть витримувати більш широкий діапазон температур.

Оптимальною є температура 21 °C. При 12 °С равлики стають неактивні, а при 10 °C їхній ріст зупиняється. Коли температура опускається нижче 7 °C, равлики переходять у сплячий режим. Якщо температура піднімається набагато вище 27 °C або вологи стає замало, равлики теж впадають у літню сплячку. Вітер і протяги зазвичай прискорюють втрату вологи, тому цього на фермі треба уникати.

На життєдіяльність равликів впливає тривалість світлового дня, тому у маточнику варто підтримувати освітлення протягом 12 годин.

Через підвищену вологість у приміщенні може з’явитися пліснява. Тож фермер має взяти до уваги, що в приміщенні треба очищувати повітря та боротися з пліснявою. А щоб уникнути комах у маточнику, треба встановити спеціальні інсектицидні лампи в приміщенні.

Вуличний вольєр слід розміщувати з урахуванням якості ґрунтів, освітлення та вологості.

Молюскам треба забезпечити густу рослинність у вольєрах та полив. Зазвичай на земельній ділянці навесні висівають суміш перко, конюшини, ріпака чи інших трав. Крім того, листя трави повинно бути вологим, а сама земельна ділянка повинна мати схил, аби після дощу вода одразу стікала і равликам не загрожувало затоплення.

Для поливу краще обладнати свердловину з чистою і смачною водою, бо вона впливатиме і на здоров’я равликів, і на смакові властивості їхнього м’яса.

Читайте: Свердловина на фермі: як відобразити в бухобліку за новими стандартами

Також фермер має подбати про спеціальні невеликі паркани, щоб равлики не могли втекти. Досвідчені фермери використовують у якості обмежувача на таких парканах сіль: утриманці просто не можуть через неї перелізти. Або можна монтувати такі собі електричні пастухи для равликів на цих огорожах.

Для укриття та відгодівлі равликів потрібні дерев’яні щити — саме під ними равлики ховаються у спеку. На ці щити можна висипати корм чи поставити спеціальні годівниці.

Равлики залюбки живуть у вологих, але не заболочених умовах. Отже, необхідний добре дренований ґрунт. Дослідження вказують на те, що коли вміст води у ґрунті близько 80% і  вологість повітря в темний період доби складає більше 80%, то це є найбільш сприятливими умовами. Багато фермерів використовують системи для виробництва туману, щоб підтримувати належну вологу в повітрі та/або на ґрунті.

Соляний бар’єр у приміщенні для розведення равликів

Равлики копаються в ґрунті і ковтають його. «Смачний» ґрунт сприяє росту равликів та забезпечує частину їхнього харчування. Відсутність хороших ґрунтів може призвести до утворення крихких раковин навіть тоді, коли равлики мають збалансоване харчування.

Добре функціонуючий ґрунт має такі характеристики:

●     Не містить ні багато піску, ні занадто багато глини: равликам важко буде копати тверду глину, а пісок легко висихає.

●     Вміст органічних речовин становить 20-40%. Органіка підвищує ємність катіонного обміну ґрунтів для кальцію та магнію, що, у свою чергу, стимулює ріст равликів.

●     Показник кислотності ґрунту має бути близько 7 рН.

●     Має містити багато кальцію, адже саме з нього на 98% складаються мушлі равликів.
Загальним способом введення кальцію є додавання в ґрунт вапняку в рекомендованій концентрації 4,5 кг на 9,3 кв. м. Кальцій також можна додавати в корми.

Грунт для утримання равликів

Більш сучасні технології радять додавати поліакриламід у нормі 12,5 куб. см (тобто розвести 160 г препарату в 250 мл води) на кілограм сухого ґрунту. Така стабілізаційна обробка допомагає протистояти промиванню ґрунту та дозволяє регулярно чистити, не руйнуючи його структуру, яка є корисною для кладки равликових яєць.

Фермер повинен знайти спосіб запобігти потраплянню в ґрунт слизу і посліду равликів, а також уникати небажаних хімічних змін, які можуть відбутися під дією різних факторів.

Загалом, суміш грунту має складатися з торфу, глини, компосту, карбонату кальцію (CaCO3) та органіки.

Годівля

Період відгодівлі равликів триває з квітня по жовтень (або може змінюватися залежно від місцевого клімату).

Як зазначалося раніше, корм у маточниках і вольєрах треба розсипати якомога ширше, аби якнайбільше равликів мали до нього доступ.

Равлики у мушлях

Равлики харчуються твердою їжею, розщеплюючи її з радулою (це кутикулярний покрив глоткового виросту або язика). Активність равликів, включаючи харчування, відбувається переважно в темний період доби. Фахівці рекомендують із настанням сутінків здійснити перший полив вольєра, а потім висипати корм. Протягом ночі необхідно ще кілька разів полити територію, аби забезпечити равликам комфортні умови існування.

Молюсків поміщають у вольєри для відгодівлі в кінці квітня чи на початку травня, коли пройдуть приморозки. До того часу молодняк равликів можна перетримати в завчасно підготовлених теплицях із зеленню.

У вуличних вольєрах равликів відгодовують до червня, потім у них починається період парування і вони зменшують споживання кормів. Відгодівлю починають після того, як равлики відкладуть яйця. Потім дорослих особин можна забирати з вольєрів.

Равлики одного виду, зібрані з різних регіонів, можуть мати різні харчові вподобання. Зазвичай до раціону можна вводити такі рослини: бородавник (Аліссум), яблука і яблуневе листя, абрикоси, вишні, шовковицю, персики, сливи, артишоки, айстри, ромашки, гвоздики, лілії, настурції, хризантеми, ячмінь, пшеницю, овес,  ріпак, конюшину, люпин, квасолю, горох, усі види капусти, огірки, моркву, помідори, картоплю,  гарбузи, цибулю, артишоки, ріпу, салат, селеру, берізку, хвощ тощо. Молоді Helix аspersa люблять сухе молоко.

Равлики зазвичай віддають перевагу соковитим листкам та овочам над сухим кормом. Якщо молюсків годують овочами та фруктами, то залишки треба прибирати з вольєрів, аби запобігти псуванню.

Раціон равликів можна на 20% формувати із пшеничних висівок, тоді як решта 80% — свіжі фрукти, овочі та листя. Деякі фермери використовують овес, сою, кукурудзу, сою, крейду та інші комбікорми.

Протягом доби равлики можуть з’їдати кормів, що становить 10-20% від їхньої маси тіла. Це варто враховувати при розрахунку раціону. Активні равлики, позбавлені їжі, втратять більше однієї третини своєї ваги, перш ніж вони помруть від голоду: цей  процес займає від 8 до 12 тижнів. Равлики у сплячці можуть жити без їжі значно довше.

Равлики коштують кальцій

Додавати кальцій (якщо його недостатньо у ґрунті) в меню равликів варто принаймні один раз на тиждень. Ця домішка не повинна містити шкідливих солей або бути настільки лужною, щоб «спалити» равликів. Кальцій можна змішати з вологими висівками або картопляним пюре і подавати на сковороді чи дерев’яному щиті. Це дозволить уберегти будь-яку залишкову їжу від гниття на землі.

Деякі фермери використовують для годівлі равликів комбікорми для курей на основі рибного та м’ясного борошна. Такий корм містить близько 16-17% білка і сприяє швидшому росту равликів. Є два рецепти такого корму: 1) фінішні корми для бройлерів, що містять 7% концентрованих кормів, 58% кукурудзи, 16% сої, 18% сорго, 7% вапнякового борошна (40% Ca); 2) корми в гранулах, що складаються з концентрату 5%, 10% кукурудзи, 15% сої, 20% сорго, 44% ячменю, 6% вапнякового борошна (40% Ca).

Гранули чудово підходять для дорослих равликів, а розсипчасті комбікорми — для молодших. Додатково треба забезпечити молюскам доступ до води в поїльницях. Винятково на сухих кормах равлики ростуть повільніше, тому краще надавати перевагу «вологій» відгодівлі.

Те, скільки їдять равлики кормів, напряму залежить від якості та навколишніх умов — температурного режиму, вологості повітря і доступу до питної води. Не забувайте часто чистити годівниці або щити та поїльниці.

Етапи вирощування равликів

Розведення равликів на фермі можна поділити на кілька етапів:

Репродукція

Із лютого до кінця квітня чи початку травня равлики розмножуються. У цей період маточне поголів’я виходить із анабіозу, споживає корми, парується та відкладає яйця. Після цього ікру поміщають в інкубатор.

Маточне поголів’я для репродукції можна розміщувати в приміщеннях чи рідше теплицях із описаними вище умовами для равликів (із дотриманням температурних режимів, показників вологості повітря тощо). Також варто приділити особливу увагу відгодівлі равликів у цей період. Можна додавати в раціон моркву та гарбуз — вони є своєрідними афродизіаками для равликів, відтак молюски паруватимуться більш активно.

Для того, щоб равлики мали куди відкладати яйця, через 3-4 тижні після пробудження й відгодівлі на стелажі ставлять спеціальні ємності із землею. Наприклад, невисокі горщечки  мають бути на 8-10 см заповнені вологою і рихлою ґрунтовою сумішшю (ґрунт+пісок+крейда). Равлики зариваються в ґрунт, роблять гнізда і відкладають ікру. Цей процес може тривати до 20 годин.

Маленький равлик

Равлики суттєво втрачають вагу під час кладки яєць. Деякі слабшають настільки, що можуть загинути: після сезону репродукції помирає близько двох третин поголів’я.

У теплому і вологому середовищі Helix аspersa можуть відкладати яйця щомісяця з лютого до жовтня. Кожна маточна особина може відкладати 80-150 яєць.

Потім яйця равликів вибирають із горщечків і кладуть у спеціальні контейнери. Ці контейнери у подальшому зберігають в інкубаторах за постійної температури близько 21 °C та вологості 80%. Але за потреби равликову ікру забирають на реалізацію. Більшість маленьких равликів народжуються через 3-14 днів. 

Якщо умови в інкубаторі не дотримуються, то період народження може збільшитися. У цьому випадку перші равлики можуть харчуватися залишками оболонки з яєць або навіть їсти інші яйця. Тобто канібалізм набуває масового характеру, а цього треба уникати, якщо ви хочете зберегти поголів’я.

Далі з квітня до середини травня, коли мине загроза приморозків, дорощуємо молодняк равликів у теплиці.

Якщо фермер планує проводити репродукцію равликів одразу в теплиці без використання інкубатора, то варто заздалегідь почати її опалення, підготувати ґрунт і висіяти перко.

Перко — це культура, виведена в Німеччині шляхом міжвидового схрещування тетраплоїдних форм озимої суріпиці з листковою капустою.

Через 4-5 тижнів, коли рослини перко підростуть, можна перемістити на відгодівлю маточне поголів’я в теплицю. Згодом равлики відкладатимуть яйця в ґрунт.

Після завершення репродукції маточне поголів’я виносимо з теплиці, а новонароджених равликів переміщаємо у вуличний вольєр на подальшу відгодівлю.

Вирощування равликів у вуличних вольєрах

Із середини травня до вересня молодняк равликів випасають і відгодовують у вольєрах на відкритому ґрунті та дерев’яних щитах.

Основні вимоги до таких вольєрів: огорожа, годівниці (жолобки), полив, захист від птахів і гризунів.

Виносити молодняк у відкриті вольєри можна, коли вночі температура є вищою 8 °C, тобто за відсутності нічних приморозків і низьких температур.

Крім посіяної раніше рослинності (перко, конюшина тощо), равликів годують сухими кормами. На таких ділянках землі равлики виростають протягом 5 місяців. Якщо погодні умови протягом цього часу видадуться несприятливими, то якийсь час равликів можна утримувати в теплицях.

Збір равликів

Із середини вересня на фермі можна починати збір равликів і їхню подальшу доробку на зберігання та реалізацію.

Перед самим збором годівлю і полив равликів краще припинити. Або можна зібрати у спеціальні мішки, помістити на стелажі, витримати кілька днів, промити й підсушити — так фермери позбуваються випорожнень равликів. Адже равлики з фекальним масами є неліквідним товаром і часто такі партії рітейлери можуть повернути назад.

Чистих і сухих равликів сортують і фасують у спеціальні коробки чи ящики.

Як було сказано вище, крім м’яса равликів, особливу цінність нині має їхній слиз  — його застосовують у медицині та косметології.

Європейські фермери мають досвід того, як отримати равликовий слиз. Тож українські колеги можуть запозичити такі технології, аби збирати цей цінний та корисний продукт і реалізовувати крупним косметичним та фармацевтичним компаніям.

Щоб змусити равликів виділяти слиз, фермери занурюють їх у горщики з водою та додають туди сіль, оцет чи інші речовини. Равлики отримують неабияких стрес, тому й виділяють очікуваний секрет. Проте уже існують більш гуманні методи, які спонукають равликів віддавати свій слиз. Так, уже існує спеціальна Мюллер-машина, обладнана паровими ванночками: равликам роблять своєрідний СПА-масаж і вони без сильного стресу виробляють слиз.

Матеріал підготовано за інформаційної підтримки Ukrainian Snail Holding та ФГ «Равлик-2016».

© Катя Капустіна, Kurkul.com, 2018 р.

Думка редакції Kurkul.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus