Реклама
Микола Бойченко, директор ФГ «Межирічка»

Микола Бойченко: Навіть у засушливих умовах маємо урожайність картоплі не менше 30 т/га

23 березня 2021 15014 0

Кожне фермерське господарство має свою неповторну історію. Проте кожна з них нетипова. Хроніки нашого героя почались в «лихі 90-ті», коли він мотоциклом возив на продаж овочі у найближче місто. А тепер земельний банк ФГ «Межирічка», що функціонує у Радомишльському р-ні Житомирської області, становить 3200 га, а серед напрямків діяльності є як рослинництво, так і тваринництво.

Про те, як розвивалось підприємство, з якими труднощами довелось зіткнутись на початку господарювання, чому скотарство є прибутковою справою та як отримати гарний врожай картоплі розповів керівник ФГ «Межирічка» Микола Бойченко.

Знайомство

Kurkul.com: Скільки років Ви фермеруєте?

Микола Бойченко: Починав ще у 1992 році. Тоді я возив мотоциклом у м. Тетерів на продаж огірки, помідори та редиску. У 1996-1997 рр. вже садив картоплю на 2-х га і возив її по 4-5 т причепом у м. Київ. Такі часи були, що заробіток одразу на долари обмінювали, лихі 90-ті. Пам’ятаю, що тоді картопля коштувала 50 коп./кг. Зараз земельний банк господарства складає 3200 га. Займаємось рослинництвом і тваринництвом — маємо стадо корів на 600 голів.

Kurkul.com: А як отримали землю на початку діяльності?

Микола Бойченко: Було тяжко «вибігати» хоч 20 га землі. І скарги писав і навіть до адміністрації президента навідався. Мені писали відписки на скарги з 1994 по 1996 рік, і тільки у 1997 році рішенням районної ради мені надали 20 га землі. З 1997 по 1999 рік я оформляв землю: то архітектори не хотіли підпис ставити, то екологи. Але я все подолав і зібрав усі дозволи. Тоді у грудні 1999 року було зареєстровано підприємство. Потім родичі здали мені в оренду 14 га і земельний банк був 34 га. А далі кількість землі поступово збільшувалась: 120 га, 300 га і так і дійшли до 3200 га.

Читайте також: Микола Скорий: Єдиний колгосп 21 століття хочуть знищити

Kurkul.com: Багато підприємств стикаються з рейдерськими захватами. Вас обійшло це стороною?

Микола Бойченко: На жаль ні. У 2015 поряд зі мною почали господарювати 2 особи. 25 червня того ж року я полетів до Італії на 5 днів, а за цей час на 72 га ними був зібраний урожай. Мої сини викликали і поліцію, і СБУ. З того часу я маю адвоката. А ця справа й досі триває: зараз цим займається Генеральна прокуратура та Європейський суд. Тільки на суди я витратив 1,3 млн грн. Дуже прикро, що з тих чи інших причин, суд на стороні грабіжників.

А зараз теж часи нелегкі, всі готуються до відкриття ринку землі і гадають, що нас чекає далі.

Kurkul.com: А як Ви ставитеся до відкриття ринку землі? Чи плануєте викупати землю? 

Микола Бойченко: Добре, його і не треба було закривати. Єдиний нюанс — потрібно регулювати права іноземців. Я б брав з їх офшорів 40%, аби вони осідали у бюджеті країни. А то з нас можна і ПДВ і акциз за солярку брати, а у них так все просто виходить.

Ми будемо намагатись викупати землю, якщо ресурси дозволять, оскільки гроші весь час в обороті. Тим паче думаю, що на початку відкриття ринку землі не всі пайовики матимуть бажання її продати. 

Kurkul.com: Скільки ви платите пайовикам?

Микола Бойченко: Зараз платимо 12% НГО. А згідно з новими правилами, будемо сплачувати 18%. Також ми беремо активну участь у житті громади: відремонтували медпункт, взимку виганяли техніку аби сніг чистити, всіляко допомагаємо місцевій школі. Село має розвиватись, аби наші діти тут жили. Нашим робітникам надаємо достойну оплату праці.

Читати ще: «Надбавка» за оренду землі на Київщині — у чиї кишені збирається тіньова оплата?

Kurkul.com: Скільки всього робітників працює у господарстві?

Микола Бойченко: На сьогодні працює 50 людей. У сезон додатково наймаємо десь 30 працівників, а то і більше. На фермі зокрема працює 16 осіб. Всі сезонні робітники стоять у фонді зайнятості, але перед посівною працевлаштовуємо їх десь на місяць, а потім залучаємо на жнива. Грамотно виростити та реалізувати — це безумовно важливо, але люди — головний аспект нашої дільності. Намагаємось усім йти назустріч. 

Kurkul.com: Якими культурами представлена сівозміна?

Микола Бойченко: Зазвичай 1200 га відводимо під кукурудзу (200 га — кукурудза на силос і 1000 га — на зерно), 1000 га — під зернові культури, 300 га — картопля та 50 га відводимо під овочі. Також у сівозміну додаємо овес — 150 га та сою — 120 га, іноді горох. Ґрунти у нас здебільшого піщані. А останніми сезонами відчуваємо значний дефіцит вологи у ґрунті, тому намагаємося чизелювати всі землі, аби за зиму накопичити трохи вологи. 

Kurkul.com: Не думали поставити на зрошення якісь культури? 

Микола Бойченко: У нас овочі на поливі. Маємо 2 італійські зрошувальні машини. Воду беремо із місцевої річки. Довжина машин — 80 м.

Вирощування картоплі

Kurkul.com: Яким сортам картоплі надаєте перевагу? Яку врожайність маєте?

Микола Бойченко: Ми саджаємо Голландські сорти, такі як Арізона, Коломба. Також вирощуємо ранній сорт Рів’єра. Раніше вирощували сорти Поліської дослідної станції — Поліську, Ювілейну та Тетерів.

У цьому році з Голландії приїхало 2 машини картоплі: машина Арізони, 15 т Рів’єри, і 5 т Пікассо. Для хорошого врожаю потрібно постійно купляти першу репродукцію. Друга репродукція ще садиться, а третя — на продаж. За сезон ми зберігаємо близько 1 тис. т картоплі. Цієї кількості вистачить для того, щоб засадити близько 300 га. 

Читати за темою: Перспективні сорти картоплі в Україні — описи новинок 2020 року

При дефіциті вологи у нашій місцевості маємо досить непогану врожайність — не менше 30 т/га. Важливим аспектом при вирощуванні картоплі є підживлення рослин. Ми вносимо калій і магній у нормі 300 кг/га та добриво YaraMila CROPCARE 11-11- 21 в рядки.

Kurkul.com: Картоплю реалізуєте у торговельні мережі?

Микола Бойченко: Так, причому по всій Україні. Десь з липня до жовтня на полицях продається наша картопля. Цим займається мій молодший син Олександр. Наш бізнес можна назвати сімейним, адже обидва мої сини у всьому мені допомагають. Зазвичай ми і інші овочі реалізуємо, проте цього року овочі нікому не потрібні: ні морква, ні капуста, ні буряки. Тому згодували їх худобі.

Тваринництво

Kurkul.com: З яких порід складається поголів'я?

Микола Бойченко: Породу жартівливо називаємо «місцево-дворова». Вже 5 років схрещуємо корів канадських та американських порід, а також Української чорно-рябої та Голштинської породи. Крім того, є корови породи Монбельярд, Джерсійської та Норвезької червоної. У виведенні корів переважною породою є Голштинська, тому що вона продуктивна і вміст жиру високий — 3,8-4%. Ми не гонимось за чистокровними породами та максимальною продуктивністю.

Kurkul.com: Які надої наразі маєте?

Микола Бойченко: «Місцево-дворові» корови дають приблизно 22 л молока на день. Зазвичай корови дояться 3 рази на день, а перед запуском — 2 рази. Також даємо їм менший раціон.

Kurkul.com: А який раціон у корів? Чим годуєте?

Микола Бойченко: Раціон складається із кукурудзи (50%), жита (25%) і пшениці (25%). Також даємо силос, кукурудзяний сінаж, сінаж з клевера, макуху, суху брагу та конс-корми. 

Kurkul.com: А скільки складає власно дійне стадо?

Микола Бойченко: Всього, повторюсь, 600 голів ВРХ, включаючи телят. А дійне стадо нараховує 160 голів, з них 50 голів у запуску і 50 нетелів. Думаю, що у травні-червні дійне стадо буде нараховувати близько 250 голів. А через рік, можливо, вийдемо на 300-320 голів. Тримаємо корів на «напіввільному» вигулі.

Kurkul.com: А м’ясні породи не тримаєте? 

Микола Бойченко: Зараз вже ні. Але починали ми з утримання Ангуської породи.  І овець тримали, проте перейшли на ВРХ. Чесно кажучи, на початку своєї діяльності ніколи б не сказав, що буду ферму тримати. 

Читати також: Станіслав Стець: Я «на коні» навіть при врожайності зернових 2 т/га

Kurkul.com: Розкажіть детальніше про утримання ВРХ. Які корівники маєте?

Микола Бойченко: Корівники дуже прості: дах і бетонна підлога, вислана глибокою підстилкою. Можна сказати, що корови наполовину на вільному вигулі: деякі навіть самостійно виходять на вулицю. В такого типу корівниках худоба почуває себе добре, адже тут завжди є вентиляція і світло. Крім того, збудувати такий корівник коштує недорого. 

Kurkul.com: А де Ви купуєте спермопродукцію?

Микола Бойченко: Купуємо виключно імпортну спермопродукцію. Наприклад, спермопродукцію Норвезької породи привозимо з Америки, Канади та Франції. Цим питанням займаються зоотехніки. 

Kurkul.com: Чи вдається Вам заробити на утриманні ВРХ? Подейкують, що зараз це збитковий бізнес.

Микола Бойченко: На кінець року ми вийшли в нуль. Проте будемо ще здавати живець. Також ще бички для продажу. Реалізовуємо живець на місцевий м’ясокомбінат: забирають одразу 20 т, це десь 40 голів. Здаємо по 45 грн/кг, але хочемо по 50 грн/кг. Отак потихеньку у підсумку і буде 2 млн грн в плюсі.

Kurkul.com: Кажуть, що літр молока дешевше за літр води. Що Ви думаєте з цього приводу?

Микола Бойченко: Десь так воно і є. Ідеальна ціна молока, як на мене, 14-15 грн/л з ПДВ. А без ПДВ і 12 грн/л було б добре. Але деякі підприємства отримують державні дотації.

Kurkul.com: Ви теж отримували дотації?

Микола Бойченко: Так, але ще у 2017 році. У нас підпадали під дотації овочі, молоко і м’ясо. Тоді нам автоматично повернули ПДВ на понад 800 тис. грн. Але у 2018-2020 рр. ми не отримали нічого, адже я не «заніс» нагору торбу з грошима. Цим питанням мають займатись компетентні органи, а не товаровиробники. Закон цей і досі є, продовжуємо надавати звіти, проте нічого не отримали. 

Читати за темою: Карта племінного молочного і молочно-м'ясного скотарства

Техпарк

Kurkul.com: Розкажіть про Ваш техпарк.

Микола Бойченко: Маємо 5 тракторів Landini, 2 — New Holland, 2 — Massey Ferguson, 5 — МТЗ, і по одному трактору ЮМЗ та Саse ІН 2388. Також є глибокорозпушувач Gregoire Besson, дві 4-рядні сівалки Grimme, плуг Kuhn, два картоплезбиральних комбайни Grimme DR 1500, два культиватори, сівалка Maschio Gaspardo, Horsch та навантажувач Manitou.

Kurkul.com: З якими дилерами співпрацюєте?

Микола Бойченко: На сьогодні ми співпрацюємо з компаніями «Астра», «Волинська фондова компанія» та «АгроТехніка». Компанія «Астра» поставляє нам навантажувачі для обслуговування молочнотоварних ферм. І на полях вони теж застосовуються. Наприклад, навантажувач Manitou на 3,5 т. Дуже хороша машина, високопрохідна, обидва мости у неї робочі. Проробила вона у нас майже 4 роки, а потім я доплатив і придбав нову. Також вони поставляли нам техніку Horsch. До речі, я їздив до них на завод. Ось з кого треба брати приклад.

Kurkul.com: За яким принципом обираєте техніку? На які якості насамперед звертаєте увагу? 

Микола Бойченко: Головне в техніці — багатофункціональність. Звичайно питаємо у сусідів в кого яка є техніка, збираємо відгуки. Також звертаємо увагу на обслуговування. В «Астрі» з цим проблем немає. Працюємо з ними вже 10 років. Було таке, що і 1 травня менеджери приїздили до нас, оскільки сівалка зламалась. Ми постійно на зв'язку. Та і запчастини завжди є на складах.

Kurkul.com: Яким запчастинам надаєте перевагу, оригінальним чи аналогам? Чи запасаєтесь запчастинами?

Микола Бойченко: Намагаємось завжди купляти оригінальні запчастини в офіційних дилерів. Маємо склад підшипників, бо у нас є картоплезбиральний комбайн, на якому понад 100 підшипників, а працює техніка в складних умовах.

Запчастини важливо брати якісні, особливо на комбайни чи трактори, адже поламка може статись у найневдаліший момент. Періодично заганяємо техніку до дилерів для повного обслуговування. 

Kurkul.com: У Вашому техпарку є і сучасна техніка і трактори МТЗ. У Вас існує розподілення роботи між технікою?

Микола Бойченко: Можна і так сказати. Іноді потрібно щось перевезти, а на полях вода стоїть. Нові трактори чутливі, через 4 поїздки можна викидувати бортовий комп'ютер. А МТЗ були і будуть. 

Кінець першої частини, продовження інтерв'ю чекайте незабаром на сайті.

© Анастасія Герасименко, Kurkul.com, 2021 р.

Виконано за допомогою Disqus
Реклама
Матеріали за темою