Україна має досить багато власних порід великої рогатої худоби та інших сільськогосподарських тварин, але, на жаль, вони не мають поширення у виробництві.

Багато хто чув про Українську сіру породу, Поліську, Волинську та Південну м’ясні породи корів. Але кому доводилось бачити їх на фермах? Всюди на відгодівлі імпортні герефорди, лімузини, ангуси, шароле та інші відомі породи. В молочному секторі ще можна масово зустріти Українську червоно-рябу та чорно-рябу породи, але і їх витісняють голштини, симентали, швіци. А такі молочні породи, як Лебединська чи Білоголова вже практично зникли й у промисловому виробництві їх не знайдеш.

Чи закономірний цей процес? Чи слід зберігати неконкурентні сьогодні автохтонні породи, чи пора про них забути, поступаючись кращій світовій генетиці? На ці питання ми знайшли відповіді в Іспанії, яка має великий досвід в збереженні місцевих порід.

Наприкінці березня 2023 року команда Kurkul.com відвідала найбільшу в Іспанії виставку тваринництва та технологій у тваринництві FIGAN 2023. Посприяли нам у цьому RFEAGAS (Королівська федерація племінних тварин Іспанії) та ICEX (Іспанський інститут зовнішньої торгівлі).

Саме там ми поговорили з Грегоріо Морено Фернандесом, президентом Національної асоціації Іспанії заводчиків породи Ретінта. Це автохтонна порода з Півдня Іспанії, яка використовувалась переважно для обробітку землі, як тяглова худоба, але сьогодні саме вона стала однією з найвідоміших експортних порід Іспанії та отримала нове значення у м’ясному тваринництві. 

Як працює відтворення та збереження порід в Іспанії на прикладі породи Ретінта, навіщо берегти автохтонні породи та про інші важливі питання тваринництва читайте далі.

Опис породи Ретінта

Це одна з найстаріших порід худоби Іспанії. Описи великих стад темно-червоних корів з крутими рогами зустрічаються у давньогрецьких та римських географів. Натяки на предків цієї породи є і в легенді про Геракла та навіть біблійних текстах.

Читайте також: 7 відмінностей агробізнесу Іспанії від України

Вона є основною автохтонною породою великої рогатої худоби посушливої частини Іспанії. Порода була поширеною по всій південній половині Піренейського півострова, де дала початок різним екотипам (Retinta Colorada Extremeña, Retinta Rubia Andaluza та Retinta Andaluza), від злиття яких виникла сучасна та вдосконалена версія породи.

В епоху великих географічних відкриттів саме ця порода була привезена іспанцями до Америки та дала початок місцевій креольській породі худоби. На плечах цих биків трималась логістика великої Іспанської імперії, адже і в Іспанії, і в колоніях, вони доставляли товари до портів для навантаження на кораблі, обробляли землю на плантаціях та будували дороги через ліси та прерії.

Ці тварини добре пристосовані до пасовищ південного заходу Піренейського півострова, мають хороші продуктивні та репродуктивні показники, а також високу стійкість до паразитарних захворювань і суворого навколишнього середовища.

Колір тварин варіює від темного червоного відтінку (retinta) до рудого чи навіть русявого. Має висвітлення довкола очей — «око куріпки». 

Тварини опуклого профілю великих пропорцій і довжини, великі, пропорційні, з широким, трохи опуклим чолом. Вага биків сягає понад 1300 кг, корів — до 1000 кг. Але переважно у виробничих господарствах перебувають тварини з вагою 800-1000 кг для биків та 700-800 кг для корів. Вага телят при народженні 50-60 кг, забійних кондицій досягають у віці 14 місяців при вазі 600 кг. Вихід м’яса з туші 300-330 кг. Щоденна прибавка ваги в середньому 1600 г. М’ясо має ознаки мармуровості, відсоток якої залежить від ваги тварини. 

Вирощування тварин відбувається переважно екстенсивними методами, на природних пасовищах. Середній розмір стада в Іспанії налічує 40+ голів. Зазвичай їм доводиться ділити пасовища з мериносовими вівцями та іберійськими свиньми. В найбільш критичні періоди використовується догодовування сіном, соломою та концентрованими кормами.

Система відтворення зазвичай є сезонною через природне запліднення. Бики залишаються з коровами з листопада по червень. Самки вперше покриваються у віці приблизно 2 років, а перше отелення відбувається приблизно в 34 місяці. Перші 6 місяців телята утримуються на пасовищі з матір’ю і годуються переважно молоком, потім відбувається відлучення та годівля грубими кормами та сумішами.

Зазвичай відгодовують лише бичків, оскільки на телиць є хороший попит і їх зазвичай продають, як племінне поголів’я. Порода в основному поширена в провінціях Естремадура та Андалусія, хоча є також на Балеарських островах, в провінціях Кастилія-ла-Манча, Кастилія-Леон і Мадрид. За межами Іспанії присутня в Португалії, а також генетичний матеріал був експортований до Колумбії, Нікарагуа та Бразилії.

Сучасний стан справ і поголів’я породи

За словами Грегоріо Морено Фернандеса, лише в Іспанії зараз налічується 25 тис. особин породи Ретінта, занесених до племінної книги. Ще є велика кількість тварин, не зареєстрованих власниками, щоб не платити за них членські внески. А також велика кількість гібридних тварин від схрещування з іншими породами. Гібридизацію широко використовують для отримання м’ясної продукції, але таке поголів’я, зрозуміло, не має реєстрації в племінній книзі.

Читайте також: Через зростання цін на корми та енергоносії фермери вибраковують малопродуктивних тварин

Сучасний стандарт породи був створений після об’єднання кількох місцевих ліній та цілеспрямованого добору згідно з програмою покращення породи. Сьогодні це порода з високою м’ясною продуктивністю, соковитим та ніжним м’ясом, яке постачається у кращі ресторани країни та частково експортується за кордон. М’ясо від тварин з підтвердженим походженням маркується запатентованим логотипом і продається під брендом «Carne de Retinta». 

Використання бренду дає фермеру можливість продавати м’ясо дорожче ринкової ціни. За 14-місячного бичка вагою до 600 кг фермер отримує при здачі від 1600 до 2000 євро, залежно від якості м’яса та ваги тварини. Після забою та обробки ціна м’яса на бійні складає від 5,5 євро/кг.

Завдяки програмі покращення породи покращилась не тільки м’ясна продуктивність та якість м’яса, але й адаптивність породи до погодних умов, здоров’я та плідність.

Роль асоціації у збереженні породи Ретінта

Перші кроки до об’єднання заводчиків породи були зроблені у 1968 році. За 5 років було прийнято особливе положення про створення першої племінної книги. В 1992 році було розроблено першу схему вдосконалення породи, а у 2016 та 2021 роках її було вдосконалено і перетворено на програму покращення та поширення породи Ретінта. Національна асоціація породи Ретінта сьогодні об’єднує близько 300 племінних господарств в Іспанії. Які переваги для фермерів від участі в Асоціації?

По-перше, це доступ до найкращої генетики та можливість працювати над поліпшенням поголів’я. Асоціація проводить оцінку особин, відбір кращих биків-плідників, збереження їх сім’я. По запиту господарств вона організовує доставляння генетичного матеріалу на ферму і штучне запліднення корів або транспортування биків у межах країни для природного запліднення.

Також Асоціація займається розподілом коштів, отриманих від уряду, призначених для покращення породи та її збереження. Враховуючи масштаби великих асоціацій в Іспанії, то ці суми не є великими. Максимум 200 тис. євро на асоціацію. Але саме ці кошти дозволяють організувати якісну племінну роботу.

Також Асоціація надає послуги ветеринара, бухгалтера, лабораторних аналізів для підтвердження походження і генетичної чистоти. Для членів відкриті можливості участі у виставках, конкурсах, аукціонах породи, проводяться навчальні семінари та тренінги з утримання тварин, ветеринарії, племінної справи тощо.

Також Асоціація регулює використання торгової марки «Carne de Retinta» і бренду «100% автохтонна порода». Ці логотипи на продукції є важливим сигналом для покупців, що вона відповідає найкращим стандартам якості й вони отримають той самий винятковий смак м’яса Ретінта.

Вартість послуг Асоціації для фермерів

Стати учасником асоціації може будь-який фермер, який володіє принаймні 10 породними коровами та приймає умови й статут асоціації. Якщо він щойно приєднується до участі, то має сплатити одноразовий внесок за реєстрацію у розмірі 500 євро. Додатково сплачується щорічний внесок у розмірі 6 євро за голову кожної тварини, внесеної до племінної книги, але не менше 100 євро на рік.

Також учасники отримують доступ до переліку безкоштовних послуг асоціації та послуг, що надаються за додаткову оплату. 

Зокрема безкоштовно вони можуть отримати первинну консультацію ветеринара, участь у програмі вдосконалення породи, участь у змаганнях, ветеринарні сертифікати на тварин, що беруть участь у змаганнях Асоціації.

Також вони мають доступ до послуг штучного запліднення, допомоги у перевезенні биків-плідників до господарства, консультацій технічних спеціалістів, діагностики вагітності, генетичних оцінок тварин і тому подібних.

Також є перелік платних послуг для учасників. Тут включені отримання генеалогічних листів на племінних тварин (60 євро/голову), комісія з продажу тварин на аукціонах (3%), і додаткові візити ветеринара (140 євро).

Також є перелік послуг, які Асоціація може надавати стороннім господарствам, що не входять до неї. Звісно, за додаткову оплату. Наприклад штучне запліднення буде коштувати стороннім господарствам 80 євро за корову, візит технічного консультанта 150 євро, а діагностика вагітності — 10 євро за корову. Додатково доведеться сплатити витрати на дорогу спеціаліста та вартість використаних тестів чи інших матеріалів.

Саме членські внески та плата за послуги складають 80% бюджету асоціації, який витрачається на її функціонування та підтримку породи.

Програма покращення породи Ретінта

Ми вже кілька разів згадали про програму покращення породи, але напевно не всі читачі до кінця уявляють що саме вона передбачає. Ми знайшли цей документ на сайті Асоціації. Програма створювалась для розвитку саме цієї породи і для кожної породи тварин в Іспанії розробляється окрема програма, залежно від тих якостей, які потрібно розвинути більше чи виправити в породі.

Так для породи Ретінта програма передбачає:

1. покращення показників росту телят до відлучення від матері, в перший період після відлучення та покращення конверсії кормів;
2. покращення плідності та репродуктивного стану;
3. поліпшення конституції живих тварин, якості туш і м’яса;
4. відсутність хромосомних змін, що впливають на репродукцію;
5. покращення показників виношування, материнства та здатності до схрещування з іншими породами.

Як проводиться оцінка тварин

Оцінка тварин на відповідність показникам програми проводиться у кілька етапів. В першому етапі оцінюються тварини на фермі від вибору батьківських пар до моменту відлучення телят від матері. Другий етап включає оцінку телят за певним протоколом на випробувальних станціях. На третьому етапі вивчають показники росту під час відгодівлі, репродуктивні показники, вихід м’яса та інші господарські характеристики, оцінку за поведінкою і характером.

Лише на підставі дослідження цих даних у потомстві робиться висновок про придатність тієї чи іншої батьківської особини до участі в селекційній програмі.

На першому етапі найважливішою характеристикою є вага телят у 120 та 180 днів. При цьому цей показник має коригувальні коефіцієнти, залежно від типу годівлі:

1. тільки екстенсивний випас;
2. прикорм для матері;
3. прикорм для телят;
4. прикорм для матері та телят.

А також є поправки на вік матері, час народження телят, одинарну чи подвійну вагітність тощо.

Матерів для запліднення відбирають за показниками молочності (вага телят у 120 днів), морфології, плодючістю, легкістю отелення тощо.

Корови за цими показниками отримують певні бали генетичної цінності. Такі ж бали генетичної цінності, визначені по морфології та потомству, мають бики-плідники.

Оцінка телят складається з балів, отриманих самим телям за показниками росту та впливу балів генетичної цінності батьків.

Другий етап оцінки телят проводиться за бажанням фермера на спеціальних випробувальних майданчиках для тих тварин, що успішно пройшли перший етап оцінки та не були вибракувані. Умови майданчика більш стандартизовані, ніж умови фідлотів, де відбувається зазвичай відгодівля, тому оцінка є більш точною. Тут телята проходять зовнішню оцінку (діаметр мошонки, відповідність стандарту породи), оцінку спадкових ознак, показників конверсії кормів тощо.

Третій етап включає оцінку продуктивності тварин та всіх їхніх відомих родичів за набором маси, конверсією кормів, поведінкою під час відгодівлі, характеристиками туші після забою, оцінкою якості м’яса. До моделі оцінки включені також параметри середовища, в якому відбувалась відгодівля стада, введені поправки на тип відгодівлі, кількість телят в отелі, вік матері, пору року при народженні тощо.

За показниками третього етапу відбирають биків-плідників, які брали участь у заплідненні цього покоління. Після цього вони додатково оцінюються за молекулярно-генетичним аналізом. І лише тоді отримують певні бали. 

Також визначається ступінь спорідненості між різними стадами тварин, що беруть участь в програмі, щоб уникнути змішування крові та інбридингу.

Як бачите, генетика і селекція тварин — довгий та складний процес, який потребує системності, коштів та часу. Чи потрібно це все нам, чи краще скористатись результатами роботи інших країн?

Грегоріо Морено так відповів на питання «Заради чого це все потрібно?»:

«Збереження автохтонних порід — це збереження біорізноманіття. Різноманіття генів — це дуже важливо. Ми ніколи не знаємо, які гени нам знадобляться у майбутньому і як зміняться умови. Тому потрібно зберігати та підтримувати максимальне породне різноманіття».

© Микола Сирота, Kurkul.com, 2023 р.