Рік 2022 став дійсно пекельною раною для всіх українців. Але й це ми пережили, з всіма проблемами, втратами та негараздами. Фермерам було непросто. Якщо щороку їм хотілось сподіватись на вищі сили та фарт, то цьогоріч нашими ангелами-охоронцями стали хлопці та дівчата із ЗСУ. А як саме працювалось в сезоні 2021-2022 аграріям та які події стали ключовими в році, що минає — читайте на Kurkul.com.

---

До 24 лютого

Перші два місяці року були тривожними, проте країна продовжувала жити як і досі, в аграріїв вистачало роботи й турбот.

Після рекордних врожаїв у 2021 р., експерти прогнозували зниження врожаю. Серед фаворитів наступного сезону називали соняшник та кукурудзу.

Найбільше агросектор був стурбований ціною на газ. Елеватористи, хлібопекарі, виробники цукру попереджали, що зупинять виробництва. Для їх підтримки Мінагро навіть створило Перелік суб'єктів господарювання, основним видом діяльності яких є виробництво соціально важливих продуктів. За ідеєю такі виробництва мали отримувати для своєї роботи природний газ внутрішнього видобутку з обмеженою націнкою у 25%. Разом з газом зросла вартість добрив та пального. Дизпаливо коштувало в межах 31-32 грн/л. 

Щодо тваринництва, то вітчизняне свинарство розпочало 2022 р. з черговим антирекордом — порівняно до січня 2021 р. кількість поголівʼя зменшилась на 5,8%. Виробництво молокопродуктів також знизилося на 7,5%.

В цей час лунали тривожні повідомлення від міжнародної розвідки: росія розпочала військові навчання біля наших кордонів, за якими слідуватиме вторгнення. Ми в це не вірили, або правильніше «не хотіли вірити». Втім, напруження у відносинах між росією та Україною тиснуло на ціну зернових на світовому ринку. 

Коли північний сусід вирішив провести військові навчання в Чорному та Азовському морях, ми слідкували чи зможуть наші кораблі пройти повз росфлот. 

Але вже 21 лютого путін визнав незалежність псевдореспублік ДНР і ЛНР, а вранці 24 лютого розпочалось повномасштабне вторгнення російських військ. Окупанти обстріляли наші аеропорти та стратегічні обʼєкти. З Півночі, Сходу та Криму на нашу територію увійшли російські війська з планами «блискавичної війни» і швидкого захоплення України.

Шокова весна: виганяли окупантів та проводили посівну

У перший тиждень все відбувалось без планування та загального розуміння ситуації: хтось займався евакуацією, хтось стояв в черзі до військкомату, хтось з «вилами у руках» лягав під російські танки. Втім, вже 2 березня почали зʼявлятись повідомлення про те, що аграрії готуються проводити весняно-польові роботи.

«Не дивлячись на воєнні дії, людям потрібно щось їсти, потрібно годувати країну. Потрібно, щоб був хліб, бо без хліба ми не зможемо воювати та перемагати, тому працівники займаються своєю справою, попри війну», — розповів директор агрокомпанії «Семаль» Максим Король.

Почати польові роботи планували й фермери, господарства, яких були окуповані в перші дні.

«Ще 3 днi тoму я та мoї кoлеги-агpаpiї мiсця сoбi не знаxoдили: тpеба булo виxoдити в пoля, сiяти, пpацювати. Ми вже навiть гoтoвi були закpити oчi на вiйну, на oкупацiю і з 10 беpезня пpиступати дo poбoти. Але тут пoчалися мopoзи. Bтpутилася пoгoда і пpигальмувала пoльoвi poбoти», — розповів гoлoва Асoцiацiї феpмеpiв Kаxoвськoгo p-н, гoлoва ФГ «Зopя Kаxoвщини» Леoнiд Kиpиченкo.

Продукти та ходові товари у перші дні вторгнення  зникли з полиць магазинів блискавично. Розуміючи, наскільки важливо підтримувати виробництво продовольства в країні, активізувалась влада:

• Мінагрополітики створило платформу для допомоги аграріям у проведенні посівної 2022 в умовах війни. Там збирались запити на допомогу аграріям дизелем, насіннєвим матеріалом, добривами та ЗЗР.
• Була розроблена процедура бронювання працівників агросектору на час посівної.
• Заборонено експортувати зерно та цукор.
• Заборонено експорт живої ВРХ, яловичини та субпродуктів (ред. норму скасували вже через місяць).
• Аграріїв звільнили від сплати податків на землю та тимчасово скасували всі перевірки та штрафи.
• Розширили програму «Доступні кредити 5-7-9%» на весняну посівну.

Фермери обʼєднувались та ділились закупленим раніше насінням чи добривами, щоб тільки провести посівну.

Найгостріше стояло питання нестачі пального. На АЗС сформувались величезні черги. Поки держава та бізнес шукали нові шляхи імпорту пального, українські фермери сіяли, допомагали армії та волонтерили. Окремо варто згадати роботу так званих «тракторних військ», які викрадали техніку окупантів та передавали військовим. 

Також наприкінці березня міністр агрополітики Роман Лещенко повідомив, що йде у відставку, через проблеми зі здоровʼям. На його місце прийшов Микола Сольський.

Втім, там, де окупанти змогли тимчасово закріпитись, вони не лише не давали змоги провести посівну, а часто вщент руйнували інфраструктуру, потужності господарств та їх майно.

«Вони заміновують поля, обшукують склади з сільськогосподарською технікою, викрадають техніку. Частина тієї техніки, яка раніше була в Мелітополі зараз вже перебуває в окупованому Джанкої та в Чечні. Три дні тому вони почали вирізати станки та машинне устаткування з наших заводів і вивозити їх також до Джанкоя», — зазначив міський голова Мелітополя Іван Федоров.

Рашисти навмисно обстрілювали ферми, елеватори. Страшні кадри худоби, яка згоріла живцем, облетіли весь світ. 

«По нашому підприємству, ввечері, під час доїння й обслуговування ферми було завдано удару реактивної артилерії рф. Я нарахував близько 60 ракет, які розірвалися на території нашого підприємства. Дуже велика кількість тварин була знищена», — розповів керівник господарства «Напорівське» Григорій Ткаченко. 

Бувало, що рашисти викрадали, погрожували чи навіть вбивали агровиробників, які не погоджувались з ними співпрацювати. І загалом встановлювали правила, які не дуже відповідають концепції «братнього народу».   
На початку квітня завдяки нашим оборонцям, російська армія відступила з Півночі та Північного Сходу України. Тож план «взяття Києва за 3 дні» було провалено. (ред. або відкладено). Хоч рашисти покинули Північ, але за собою залишили заміновані поля, сліди від обстрілів та пограбовані господарства. 

В цей час уряд почав піднімати на обговорення у світовому товаристві тему обмеження експорту зерна з України рашистами. 

«В експорті найбільш критичний фактор — блокування портів Одеси та Миколаєва, тому що понад 90% експорту сільгосппродукції відбувалося до війни через ці порти. Інша інфраструктура обмежена. Тому, якщо нам вдасться розблокувати найближчим часом порти, навіть за підсумками поточного року ми зможемо як мінімум залишитись у ТОП-10 експортерів продовольства», — роз’яснив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш закликав росію звільнити українське зерно. Він попередив про ймовірність того, що в багатьох країнах світу масовий голод і недоїдання можуть затягнутись на декілька років, якщо вже зараз не робити кроків для припинення глобальної продовольчої кризи.

Відтак, щоб продати агропродукцію у фермерів був тільки 1 варіант — це експорт автомобільним транспортом чи залізницею до Європи. Перетнувши кордон українське зерно могло мандрувати до портів Польщі, Литви чи Румунії. Питання в іншому: вартість.

Логістика «зʼїдала» весь прибуток. Тому фермери змушені були іноді реалізовувати збіжжя нижче собівартості вирощування, щоб хоча б якось отримати обігові кошти. 

«До війни вивезти тонну зерна коштувало $30, а зараз потрібно платити — $120. Це означає, що виробники недоотримують прибуток. Відтак прибутковість агробізнесу в Україні впаде», — розповів агроексперт Олег Нів’євський.

Літо без мелітопольської черешні та херсонських кавунів, але з відновленням експорту

На початку червня в Україні завершились посівна 2022. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, всього було засіяно 75% від торішніх площ. Паралельно аграрії почали готуватись до жнив озимої групи. Проте і тут для аграріїв були певні виклики. По-перше, це питання експорту врожаю, по-друге, забезпечення пальним, а третє — це збереження нового врожаю.

«Елеваторів і складів не вистачатиме. Тому зараз треба обговорювати такі нетрадиційні для нас методи, як зберігання кукурудзи в полі. Тобто щоб вона простояла зиму, або казахстанський досвід, як зберегти соняшник в полі, який теж, буває, зимує там в полі. Скоріш за все ці культури просто фізично не буде куди покласти. Про це треба говорити в першу чергу», — розповів директор «Спілки Борошномели України» Родіон Рибчинський.

Чому виникла нестача зерносховищ? По-перше, тому що темпи експорту зернових знизились майже у 2 рази. По-друге, частина елеваторів була зруйнована або окупована росією. Тому, зважаючи на перехідні залишки з минулого року і на прогноз врожайності цього року, дефіцит потужностей складав 10–15 млн т. Тому влада почала шукати план Б: ввозити мобільні елеваторні сховища та рукави.

Попри невизначеність в багатьох питаннях у червні в Україні стартували жнива-2022.

Щодо інших напрямів, то болючим для українців був сезон фруктів. Він стартував без мелітопольської черешні та херсонських кавунів. З жалістю всі слідкували, як спершу росіяни викрали знамениту кавунову баржу, а пізніше окупована продукція почала зʼявлятись на ринках Криму. 

Читайте також: Дефіцит енергії в агросекторі — як фермери здобувають енергонезалежність

Криза настала і в галузі птахівництва. Стрімко зросли ціни на курячі яйця. Насамперед це сталось тому, що великі галузеві потужності були знищені російськими ракетами або просто зупинили роботу через окупацію. 

В липні уряд запровадив низку грантових програм для агросектору. Зокрема:

• мікрогрант для бізнесу згідно з новою державною програмою «єРобота»;
• грант на створення або розвиток садівництва, ягідництва та виноградарства;
• грант на створення або розвиток тепличного господарства;
• грант на створення або розвиток переробних підприємств.

Наприкінці липня відбувся прогрес у питанні розблокування морського експорту з України.  У Стамбулі відбулись перемовини України, росії, Туреччини та ООН щодо відкриття морських шляхів для експорту українського зерна. президент росії путін заявив, рф готова розблокувати експорт в обмін на зняття санкцій щодо постачання зерна з росії. В результаті 1 серпня вся Україна слідкувала за першим судном, яке відправили з Одеси до Туреччини. Через кілька тижнів з трьох портів України — «Одеса», «Південний» та «Чорноморськ» вже курсували кораблі з українським збіжжям.

«За 2 тижні розблокування портів з України вдалось експортувати такий обсяг зерна, який дорівнює всьому агроекспорту автотранспортом і більш як 2/3 експорту залізницею за минулий місяць», — повідомив президент України Володимир Зеленський. 

Читайте також: Якість пшениці-2022, або чому фермерам не варто продавати все збіжжя з минулого сезону

В серпні запрацювала онлайн-платформа Державний аграрний реєстр (ДАР). З того моменту всі можливості щодо додаткового фінансування представників агросектору почали розміщувати на одному сайті. Перша програма, яку запустили там, дозволяла безкоштовно отримати рукави для зберігання зерна.

Осінь: збір врожаю, дефіцит енергії та іранські дрони

Осінь традиційно один з найважливіших сезонів, оскільки в Україні починають збирати пізню зернову групу. Аграрії розпочали жнива соняшнику, сої та кукурудзи. Головною перепоною була погода. Тривалі дощі затримували збирання, знижували врожайність та якість насіння.

Паралельно відбувалась посівна кампанія озимих культур. І тут ключове питання було в іншому: сіяти з добривами чи без. Оскільки ціна на карбамід досягла 40 тис. грн.

Тим часом росія й далі продовжувала погрожувати «закриттям зернового коридору». Наприклад,  російські офіційні особи в один момент почали сумніватись в ефективності зернового коридору і почали говорити про його закриття після закінчення узгоджених 120 днів у листопаді.

В жовтні в українців зʼявилось нове «захоплення» — прислухатись до звуку моторолерів. Саме так можна розпізнати іранські дрони, які використовує росія. Іран же заперечував свою співпрацю з країною-терористом. Щоб розібратись, Україна вирішила провести розслідування. Натомість росія почала погрожувати розірвати зернову угоду через розслідування щодо іранських дронів.

Кінець кінцем в результаті тиску міжнародних партнерів зернову угоду продовжили ще на 120 днів.

Жовтень приніс для агросектору ще одне випробування — відключення електроенергії. Вони стали наслідком масових ракетних ударів по обʼєктах критичної інфраструктури. Якщо люди призвичаїлись до життя по графіку включень від ДТЕК, то для бізнесу це значно важче. Через відключення електроенергії у 18% агровиробників зупинялась робота. Зокрема, першими про критичність ситуації заговорили молочники та елеватористи. 

Всі почали шукати альтернативні джерела електроенергії та закуповувати генератори, щоб хоча б якось підтримувати діяльність. Але такий шлях значно здорожив виробництво.

Грудень: генератори, завершення жнив та проблеми з кукурудзою

Тож у грудні проблема з електроенергією тільки загострилась, а уряд закликав населення готуватись до довгих відключень — блекаутів. Що ще зробили урядовці:

• Мінагрополітики запустило опитування серед аграріїв щодо потреби у генераторах.
• Запропоновано скласти перелік сільгосппідприємств критичної інфраструктури, які зможуть отримати гарантії на електропостачання.
• Пообіцяли, що аграріїв не штрафуватимуть за безліцензійне зберігання пального для генераторів.

В пізні строки цьогоріч завершився збір врожаю. Україна отримала понад 48,8 млн т зерна з 10,6 млн га (92%). Середня врожайність становить 4,6 т/га. 

В розрізі культур зібрано зернових та зернобобових:

• пшениці — 20,2 млн т з площі 5 млн га (100%), при середній врожайності 4,05 т/га;
• ячменю — 5,8 млн т з площі 1,7 млн га (100%), при середній врожайності 3,4 т/г;
• гороху — 269 тис. т з площі 118 тис. га (100%), при середній врожайності 2,2 т/га;
• кукурудзи — 21,4 млн т з площі 3,3 млн га (78%), при середній врожайності 6,4 т/га; 
• гречки — 158,5 тис. т з площі 116 тис. га (98%), при середній врожайності 1,37 т/га;
• проса — 101,8 тис. т з площі 44,7 тис. га (97%), при середній врожайності 2,28 т/га.

Як бачимо з наведених цифр, понад 22% врожаю кукурудзи ще не зібрано і напевно залишиться зимувати в полі. Причин достатньо: це і дорога сушка, відсутність потужностей для зберігання та банально несприятлива погода. Тож, хтось з аграріїв святкуватиме Новий рік та Різдво, а хтось буде в полі дозбирувати врожай.

Звичайно цьогоріч агросектор постарався на славу: врожай зібрали, тваринництво почало відновлюватись, закладено посіви під врожай 2023. Хоча, якби не «братній народ», справи були б кращі. В нас не було б зруйнованих елеваторів та ферм, замінованих полів, знищеного потенціалу ґрунту, проблем з експортом та низької ціни на зерно. Але, напевно, нефахово займатись якбитологією — ситуацію змінити не можна, тому слід жити з нею.

Щороку Оксфордський словник називає своє слово року. В закінчення агросезону 2022 редакція Kurkul.com вирішила створити аналогічну номінацію. Тож, за нашою версією, словом, яке найбільше підходить агросектору у 2022 році стало «терпіння». Зараз рідко знайдеш фермера, який жаліється. 

«Хлопцям на передовій ще важче, тому ми цей рік потерпимо без заробітків. Стараємося ж для країни», — сказав нам один з фермерів в інтервʼю. 

Тому з вірою в перемогу та ЗСУ агросектор готується до нового сезону.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2022 р.